08 Май

В Великобритании анонсируют показ фильма об Олеге Сенцове

На Sheffield Doc/Fest в Великобритании анонсируют показ фильма «Процесс» об украинском режиссере Олеге Сенцове. Соответствующая информация размещена на сайте фестиваля.

Сообщается, что показ состоится 10 июня в 15.30 по британскому времени.

«В 2014 году украинского активиста и кинорежиссера Олега Сенцова судили за якобы планирование террористического акта в Крыму. Хотя показания против него были ложными, было ясно, что его дело не получит справедливого суда», — говорится на сайте британского фестиваля.

25 марта 2017 года на фестивале Docudays UA состоялся показ фильма «Процесс» об Олеге Сенцове режиссера Аскольда Курова. Перед показом фильма тоже состоялась акция в поддержку крымчанина. Премьера собрала аншлаг. После этого состоялась дискуссия, в которой помимо режиссера принимала участие сестра Олега Сенцова Наталья Каплан.

В начале апреля фильм «Процесс» вышел в украинский прокат. Картину показали в кинотеатрах Киева, Винницы, Запорожья, Львова, Одессы, Ужгорода и Харькова.

Олег Сенцов вместе с Александром Кольченко был задержан представителями российских спецслужб в Крыму в мае 2014 года по обвинению в организации терактов на полуострове. В августе 2015 года Северо-Кавказский окружной военный суд в Ростове-на-Дону приговорил Олега Сенцова к 20 годам колонии строгого режима по обвинению террористической деятельности на территории Крыма. Кольченко получил 10 лет колонии. Оба свою вину не признали.

Правозащитный центр «Мемориал» внес Сенцова и Кольченко в список политзаключенных.

Опубликовано Крым.Реалии 7.05.2017 
30 Апр

Меріл Стріп приєдналася до акції на підтримку Сенцова

Американська акторка Меріл Стріп символічно підтримала незаконно засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова. Вона зробила фотографію з табличкою #FreeSentsov. Про це на своїй сторінці у Facebook написав народний депутат України Мустафа Найєм.

За його словами, акторка була в курсі, що серед номінантів премії «Свобода писати» є засуджений режисер, але всіх подробиць його історії не знала.

«Під час недовгого діалогу мені вдалося досить детально розповісти їй про історію Олега Сенцова – про матеріали його справи, про його сім’ю, про Крим, про насильно нав’язане громадянство і двох його дітей, які залишилися на анексованій території», – написав Найєм.

Він додав, що Меріл Стріп «жваво цікавилася деталями і наприкінці розмови сама запитала, «чим ми можемо допомогти йому».

фото зі сторінки Мустафи Найєма у Facebook

«Я розповів про ініціативи центру PEN America зібрати коаліції міжнародних організацій, які виступили б за звільнення Олега з в’язниці, й запропонував їй символічно підтримати Олега фотографією з табличкою #FreeSentsov. Вона погодилася без всяких застережень», – підсумував Мустафа Найєм.

У Нью-Йорку 25 квітня Олега Сенцова заочно нагородили премією американського ПЕН-центру імені Барбари Голдсміт «Свобода писати». Від імені кримського режисера премію отримала його двоюрідна сестра Наталія Каплан.

Американський ПЕН-центр наприкінці березня присудив кримському режисерові, політв’язню в Росії Олегу Сенцову щорічну премію Барбари Голдсміт «Свобода писати».

27 із 40 переможців конкурсу «Свобода писати» були випущені з в’язниці протягом 18 місяців з моменту їх нагородження.

Щорічну нагороду Барбари Голдсміт американського ПЕН-центру вручають в’язням совісті, які опинилися в надзвичайно складних обставинах.

Олега Сенцова разом з Олександром Кольченком затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 у звинуваченні в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.

Опубліковано Крим.Реалії 30 квітня 2017
05 Апр

Фильм “Процесс” о деле Сенцова-Кольченко выходит в украинский прокат

6 апреля на экраны кинотеатров выходит документальный фильм Аскольда Курова «Процесс» об украинском режиссере Олеге Сенцове, который ныне находиться в заключении на территории РФ. Часть сборов от продажи билетов будет перечислена семье Сенцова.
Фильм Аскольда Курова рассказывает о суде над Сенцовым и попытках семьи, друзей и адвокатов освободить режиссера из тюрьмы. Название ленты – «Процесс» – отсылает к кафкианскому абсурду происходящего, показывая, как в тоталитарном государстве жертвой бюрократической машины может стать любой человек.
«Иногда бывает трудно оставаться простым наблюдателем. Идея фильма выросла из моей неспособности изменить то темное будущее, которое ждало Олега Сенцова – человека, который всего лишь хотел жить в свободной стране и снимать кино. Этот фильм – возможность найти и выказать поддержку Олегу не только от нас, но и от многих людей по всему миру,» – объяснил свои мотивы Куров. «Процесс» был снят при поддержке Эстонии, Польши и Чехии.
Международная премьера фильма состоялась во внеконкурсной программе на 67-м Берлинском кинофестивале. Показ был организован совместно с Европейской киноакадемией, которая два года призывает к освобождению Сенцова. Письмо с таким требованием в свое время подписали десятки европейских кинематографистов – Вим Вендерс, Кен Лоуч, Агнешка Холланд, Педро Альмодовар и другие. Перед началом фильма прошел флэшмоб – гости премьеры подняли таблички с хэштегом #FreeSentsov.
Украинская премьера ленты состоялась в рамках Международного фестиваля документального кино о правах человека Docudays UA. Режиссер лично представил свой фильм зрителям.
Аскольд Куров – российский документалист, выпускник Мастерской документального кино Марины Разбежкиной. Основная тематика его работ – проблемы прав человека и социальные конфликты в современной России.
Опубликовано Arthousetraffic.com 29 марта 2017 
05 Апр

Американский ПЕН-клуб наградит Олега Сенцова

Американский центр международной литературной организации «ПЕН-клуб» присудил украинскому режиссеру Олегу Сенцову премию PEN/Barbey Freedom to Write Award. Эксперты оценили его сценарии, пьесы и эссе, которые Сенцов продолжает писать в российской тюрьме.

«Похищение, оскорбление и необоснованное осуждение Олега Сенцова свидетельствуют о готовности президента Владимира Путина пренебрегать законами и нормами по отношению к известному кинорежиссеру и писателю. Мы, литераторы, художники и интеллектуалы, должны откровенно назвать Сенцова писателем высокой морали, которого несправедливо заключили в тюрьму за выражения собственных взглядов», – заявила исполнительный директор американского ПЕН-клуба Сюзанна Носсель.

PEN/Barbey Freedom to Write Award вручают с 1987 года писателям, которые стали политическими заключенными. Среди 41 лауреата, которые на момент получения награды находились в тюрьме, было освобождено 37 человек. Представители ПЕН-клуба подчеркивают, что это произошло во многом при содействии основателей премии и благодаря огласке, которую произвело событие.

Церемония награждения PEN/Barbey Freedom to Write Award состоится 25 апреля в Американском музее естественной науки в Нью-Йорке.

Опубликовано Cultprostir.ua 3 апреля 2017
atavita Опубликовано в рубрике Без рубрики
27 Мар

Из режиссера в киногерои. Как прошла украинская премьера фильма о Сенцове

В Киеве 25 марта состоялась украинская премьера фильма «Процесс: российское государство против Олега Сенцова». Ранее лента демонстрировалась в Германии и Чехии, и, наконец, попала на экраны родины главного героя. Показ состоялся в столичном Доме кино в рамках международного фестиваля Docudays UA. За тем, как он проходил, наблюдал корреспондент Крым.Реалии.

Показ фильма начался с получасовым опозданием. Кино про Олега Сенцова собрало аншлаг: в холле Дома кино образовалась толпа, из-за чего зрители медленно заполняли зал.

Пока посетители стояли в очереди, они имели возможность поддержать героев фильма не словом, а делом. Активисты группы «Комитет солидарности» предлагали присутствующим написать открытки Олегу Сенцову и Александру Кольченко, приобрести футболки с надписью «Свободу крымским заложникам» либо просто пожертвовать деньги на нужды политузников.

Крымчанка Анастасия Черная, работавшая ассистенткой режиссера у Сенцова, ходила по фойе и раздавала собравшимся значки с портретами Олега.

«Мне кажется, что сейчас важно, чтобы внимание к Сенцову, которое было очень значительным первый год после ареста, не ослаблялось. Я очень рада, что фильм «Процесс» вышел, что еще больше людей посмотрит, узнает и услышит его фамилию», – рассказала Анастасия в комментарии для Крым.Реалии.

«Лучше бы этого фильма не было»

Когда зрители, наконец, заполнили зал, там провели флешмоб в поддержку крымского кинорежиссера. Присутствующие подняли над головой желтые плакаты с надписью #FreeSentsov. Предварительно их раздали собравшимся волонтеры организации Amnesty International. Подобная акция проводится не впервые: она проходит практически на всех крупных европейских кинофестивалях.

Ведущая кинопоказа, журналистка Ангелина Карякина, прежде чем передать слово для приветствия автору картины Аскольду Курову, неожиданно перевела тему и рассказала о тревожных событиях, происходящих в Беларуси.

«Так вышло, что в Беларуси сегодня задержаны журналисты, правозащитники и активисты. Среди них были также и украинские правозащитники, которые много делали и продолжают делать для кампании по освобождению украинских политзаключенных – так называемых узников Кремля», – сказала ведущая, после чего проанонсировала акцию солидарности с жителями соседней страны под посольством Беларуси.

Режиссер фильма «Процесс», россиянин Аскольд Куров в своем приветственном слове поблагодарил зрителей за интерес к его картине и признался, что предпочел бы, чтобы этого фильма вообще не было.

«Конечно, хотелось бы, чтобы Олег был сегодня с нами и показывал свое кино. В любом случае, я считаю, что этот показ очень важен, как любая поддержка, которая происходит во всем мире на кинофестивалях. Для Олега она особенно важна», – сказал Куров, и показ начался.

На первых кадрах фильма Олег Сенцов идет по кинозалу под аплодисменты зрителей. Ведущий на сцене в этот момент объявляет, что его фильм «Гамер» одержал победу в фестивальной номинации. В следующем эпизоде Олег снова перемещается по залу – но уже не в кинотеатре, а в здании суда. Закованного в наручники, его ведут в клетку для подсудимых.

Фильм «Процесс» подробно рассказывает о том, как крымский кинорежиссер стал жертвой российской репрессивной машины. Как из других фигурантов выбивали показания под пытками, каким образом ФСБ подстрекала симферопольских активистов к радикальным действиям, и как силовики пытались под пытками сломать самого Сенцова, но у них ничего не получилось.

Зритель также узнает больше о личной жизни Олега: видит повседневную жизнь его детей, матери и двоюродной сестры Натальи (Каплан – КР), которая фактически является одной из главных героинь фильма.

Ключевыми эпизодами «Процесса» являются речи Сенцова из-за решетки. Практически после каждой из них зал киевского Дома кино разрывался аплодисментами.

Неожиданно зрители отреагировали на эпизод, где Сенцову и его соратнику Кольченко выносят приговор. В этот момент они дружно разразились смехом. Такую реакцию спровоцировало поведение самих Олега и Александра на экране. Услышав присужденные сроки, они стали смеяться и поздравлять друг друга рукопожатием.

Концовка фильма известна зрителю еще до того, как он ее увидел. Она неутешительна. Но после просмотра возникает вопрос, кто в этой истории победитель, а кто проигравший. Российское государство, отправившее своего врага в лагеря, или Сенцов, который остался свободным в неволе и вскрыл лицемерие и жестокость кремлевского режима.

«Героев не существует»

Когда на экране появились титры, зал дружно поднялся с мест и несколько минут аплодировал стоя. Было непонятно, кому это было посвящено: главному герою фильма, его автору или им обоим.

После показа на сцену поднялись режиссер Аскольд Куров и одна из героинь фильма – сестра Олега Наталья Каплан.

«Мне очень понравилось то, что однажды сказала Наташа. То, что героев не существует, существуют обстоятельства, в которых человек делает выбор. Для меня Олег – это человек, который сделал выбор и решил для себя, что для него свобода важнее жизни. Кто-то считает, что жизнь важнее свободы. Это кино и о выборе, и о страхе», – сказал Аскольд Куров, отвечая на вопросы во время обсуждения.

Многие зрители после просмотра задавали вопросы о том, как они могут помочь Олегу Сенцову в сложившемся положении. Наталья Каплан ответила, что сейчас лучшая помощь – это распространение информации о судьбе ее брата, поскольку только поддержание внимания к этой теме и международное давление рано или поздно может вынудить Кремль освободить Олега.

«В первую очередь максимально доносить это до политиков, чтобы они продолжали действовать, и, возможно, действовать более жестко. Потому что вытащить Олега могут только политики», – сказала она.

Накануне украинской премьеры фильма «​Процесс»​ Крым.Реалии выпустили спецпроект «Киногерой Олег Сенцов». Ознакомившись с ним, можно узнать многое о жизненном и творческом пути Сенцова, гражданской и политической активности крымчанина, а также о международной общественной кампании солидарности в его поддержку.

Опубликовано Крым.Реалии 26 марта 2017
25 Мар

Марія Томак про стрічку «Процес. Російська держава проти Олега Сенцова»

Показ документальної стрічки «Процес. Російська держава проти Олега Сенцова» режисера Аскольда Курова – спеціальна подія цьогорічного фестивалю. Марія Томак, правозахисниця, модераторка конкурсу DOCU/ПРАВА, розповідає, чому фільм «Процес» складно сприймати як кіно.

«Процес» – це частина життя – мого та людей, які мене оточують, а для декого з них – важка особиста та сімейна драма. Ось Олег, якого я жодного разу в житті не бачила наживо, але він уже як рідний. Його сестра Наталя, яка вже не вписується у формальну категорію «потерпіла». Ось адвокати, які представляють інтереси цілого корпусу українських бранців. А ось «колега» Олега по кримінальній справі, Гена Афанасьєв, який став нашим колегою по активістській діяльності після звільнення та повернення до України.

А ще це кіно – частина не лише локальної, особистої, а й глобальної історії – опору воєнній агресії в Криму, Україні й (щоб без зайвої скромності) Східній Європі.

Тому для багатьох певні фрагменти фільму будуть дуже знайомими. Скільки б разів я не чула промову Сенцова – «Суд оккупантов не может быть справедливым по определению. Ничего личного, ваша честь…» – щоразу мурашки по шкірі. Так само зі сценою телефонної розмови доньки Аліни з батьком Олегом, який перебуває за тисячі кілометрів. Скільки б разів ви не бачили ці кадри, але протистояти зворушенню неможливо. І не потрібно.

Бо, власне, найскладніше сьогодні – залишатися зворушеним, утримувати емоцію. Саме в цьому полягає головний челендж – зберегти небайдуже ставлення до справи Олега та справ інших бранців на тлі поставлених на потік арештів та нескінченних поганих новин у країні, що веде війну.

Фільм повертає відчуття того, наскільки масштабною насправді є історія кримського режисера, який вирішив чинити спротив, вириває її з потоку буденності й викликає думки: ще не все можливе зроблене для порятунку Олега.

Фільм стане ключем для тих, кому цікава суть процесу над Сенцовим, Кольченком, Афанасьєвим та Чирнієм, хто ще не встиг заглибитися в деталі слєдкомівського театру абсурду, подивитися на обличчя суддів та прокурорів, оцінити аргументи невинуватості фігурантів процесу. У стрічці використані, зокрема, матеріали оперативної зйомки та детально розбирається позиція державного обвинувачення, але це відбувається без переобтяження юридичною казуїстикою та правовими макропланами.

Процес над Сенцовим Аскольд Куров показує в широкій панорамі російської агресії та – що вкрай важливо – кримського руху опору окупації, а також – ще ширше – репресивних трендів у Росії. Наприклад, один із героїв стрічки, аналізуючи «надзавдання» «справи Сенцова», говорить про те, як точкові репресії за допомогою медійного інструменту досягають масового ефекту. Не потрібно влаштовувати новий 37-й рік, для залякування достатньо створити гучне та ефектне «піар-правосуддя».

Це справді саме те, що відбувається сьогодні в Криму. І з проукраїнськими активістами, які досі наважуються демонструвати свої погляди. Як, скажімо, Володимир Балух, у якого на горищі несподівано «знайшли» боєприпаси, коли стало зрозуміло, що він не боїться адміністративок і he will not calm down. І особливо з кримськими татарами – хоча тут можна посперечатися, чи маємо справу з точковими репресіями або все ж таки вже з масовими. Символічно, до речі, що в тому самому суді, який ми бачимо на екрані в стрічці «Процес», пізніше, влітку 2016-го, судитимуть четвірку мусульман із першої з так званих «справ Хізб ут-Тахрір» – Руслана Зейтуллаєва, Ферата Сайфуллаєва, Нурі Прімова та Рустема Ваітова.

Погоджуючись із думкою про досягнення подібними show trials масового ефекту, я все ж таки вважаю, що у випадку з Олегом Сенцовим та деякими іншими в’язнями технологи так званого «приєднання Криму» схибили. Хоч вони й розраховували на ефектні процеси, але не сподівалися на те, що серед об’єктів кримінальних справ з елементами фантастики виявиться Олег Сенцов.

Я не знаю, коли буде звільнено Олега. Але точно знаю, що він уже переміг. Сподіваючись зліпити черговий пропагандистський сюжет для й без того заляканого народу (таких сюжетів весною 2016 року було вдосталь), Кремль отримав живу легенду, відродження дисидентства, повну дискредитацію путінської Росії, «присоєдінєнія» Крима та ввічливості «вєжлівих людєй».

Для мене особисто головне питання й виклик у тому, як Олег оцінить роль України у своїй долі.

На сьогодні за нинішніх умов я не бачу жодного серйозного прогресу в справі звільнення Олега, так само, як і решти людей, які незаконно утримуються Росією. Не потрібно зайвих пояснень щодо того, що або хто є коренем зла, хто здійснює незаконні арешти, застосовує тортури та фабрикує справи. Але чи достатньо робить Україна? Чи можна вважати достатніми та ефективними зусиллями майже механічне нагадування під час будь-яких міжнародних перемовин про те, що Росія утримує в себе українців із політичних мотивів і ще щонайменше 113 заручників у підвалах Донецької та Луганської областей? По-моєму, цього недостатньо.

Підносити когось на п’єдестали, присуджувати звання Героя, використовувати в політичному піарі та для дезавуювання супротивника й при цьому навіть не зустрітися з родиною цієї людини – це так у нашому стилі. Бронзові герої кращі за живих. Бо живі – вони якісь занадто живі…

Тоді як кількість заручників зростає, у держави немає жодної стратегії системної реакції на проблему. І відповідальної інституції чи особи також. Звинуватити немає кого.

Саме тому використаю цей майданчик, щоб висловити нашу з колегами думку про потребу системного підходу до проблеми. Разом з Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Харківською правозахисною групою ми розробили концепцію стратегії, яка, на нашу думку, може допомогти в справі звільнення.

Ключове в ній: тиснути на Росію для відокремлення в межах переговорного процесу гуманітарних питань від політичних та спробувати перевести перемовини довкола всіх категорій заручників та незаконно утримуваних осіб на окремий майданчик. Спроба нав’язати Росії рамки Міжнародного гуманітарного права та Міжнародного права прав людини (звісно, із паралельним прийняттям цих правил, зокрема, Україною) може спрацювати за умови тиску на Москву з боку західних партнерів. Чому б не спробувати цей варіант? Наостанок хочу зізнатися. Займаючись тривалий час темою «в’язнів Кремля», я написала всього-на-всього кілька листів ТУДИ й досі не написала жодного листа Олегу Сенцову. Щоразу думаю: ну що Я ЙОМУ можу розповісти? Що все буде добре та ми всіх звільнимо?

Не написала ще й тому, що все ж таки розраховую на особисту зустріч найближчим часом.

Я ще не наважилася, але ви неодмінно напишіть:

677004 г. Якутск, ул. Очиченко, д. 25. Сенцову Олегу Геннадьевичу, 1976 г.р.

Фотографії – кадри з фільму «Процес. Російська держава проти Олега Сенцова» режисера Аскольда Курова

Опубліковано docudays.org.ua
18 Мар

Українська прем’єра фільму про Олега Сенцова на Docudays UA

Показ документальної стрічки «Процес. Російська держава проти Олега Сенцова» режисера Аскольда Курова – спеціальна подія цьогорічного фестивалю. 

Зйомки фільму про незаконно ув’язненого в Росії українського кінорежисера Олега Сенцова розпочалися в липні 2014 року. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20-ти років ув’язнення. Олега звинувачують у підготовці терактів у Криму, анексованому Росією.

«Назва фільму «Процес» – це не лише судовий процес над Олегом Сенцовим, – поділився в коментарі режисер Аскольд Куров. – Це також ті процеси, які відбуваються в суспільстві й державі. І «кафкіанського» там і справді багато. Насамперед це вся абсурдність того, що відбувається. Наприклад, коли як доказ причетності Олега до Правого Сектора та його симпатій до ідей фашизму додається абсолютно антифашистський фільм «Звичайний фашизм» Ромма. Або, наприклад, під час першого обшуку Олега не знайшли нічого, проте під час другого обшуку в ізоляторі дивовижним чином виявили пістолет і гранату, загорнуті в газету «Cinemotion». І, як пожартував Олег, вони з таким самим успіхом могли загорнути їх у постер його фільму, щоб уже ні для кого не залишилося жодних сумнівів».

 

Кадр з фільму «Процес» Аскольда Курова 

«Але найголовнішим у паралелі з романом Кафки «Процес», звісно ж, є те, що людина стикається із цією машиною й цією системою, з якою неможливо вступити в жоден діалог. Така система існує та діє за власним сценарієм, і результат заздалегідь відомий. Долі Олега й Кольченка наперед визначені, і просто потрібна уся ця вистава, у якій люди удають суддів і прокурорів».

«Саме слово Олега за своєю кульмінаційною енергією й тією ясністю, з якою він висловлює свою позицію, і є для мене кульмінацією та фіналом фільму. Я не хотів, щоб ця історія була тільки публіцистикою чи портретом, тільки судовим кіно або фільмом-розслідуванням. Я хотів, щоб усе це прозвучало разом», – додає режисер Аскольд Куров.

Фото з офіційної сторінки фільму «Процес» у Facebook 

Світова прем’єра фільму відбулася на Берлінале. Тут, у рамках прем’єри, європейська кіноакадемія закликала російський уряд звільнити українського режисера. Після показу фільму близько 650 глядачів підняли жовті таблички з написом «Free OLEG SENTSOV!».

 

Фестиваль Docudays UA стартує цього року 24-го березня. Прем’єра фільму “Процес” відбудеться 25-го березня. Розклад показів усіх фільмів доступний на сайті

Опубліковано docudays.org.ua

 

16 Мар

Європарламент прийняв резолюцію щодо політв’язнів у РФ та ситуації в Криму

Європарламент прийняв резолюцію щодо українських в’язнів у Росії та ситуації в окупованому Криму.

Текст резолюції оприлюднено на сайті Європарламенту.

«За» проголосував 451 депутат, 73 — «проти», ще 86 утримались.

Резолюцією Європарламент закликає Росію звільнити 31 громадянина України: Миколу Карпюка, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка, Олега Сенцова, Олексія Чернія, Олександра Костенка, Сергія Литвинова, Валентина Вигівського, Віктора Щура, Андрія Коломійця, Руслана Зейтуллаєва, Нурі Прімова, Рустема Ваїтова, Ферата Сайфуллаєва, Ахтема Чийгоза, Мустафу Дегерменджі, Алі Асанова, Інвера Бекірова, Зеврі Абсеітова, Ремзі Меметова , Мусліма Алієва, Вадима Сірука, Арсена Джепарова, Рефата Алімова, Рустема Абілтарова, Енвера Мамутова, Артура Панова, Євгена Панова, Романа Сущенка, Еміра-Усейна Куку та Миколу Семена.

Європарламент засуджує примусове надання громадянства Росії жителям півострова, а також дискримінацію кримських татар. Крім того закликає скасувати рішення так званого Кримського Верховного Суду про визнання Меджлісу екстремістською організацією.

Текст:  Марія Леонова

Опубліковано hromadske.ua 16 березня 2017