05 Июл

Сестра Олега Сенцова навестила его в колонии «Белый медведь» в Лабытнанги

Сегодня, 5 июля, в колонии «Белый медведь» в Лабытнанги на краткосрочном свидании с незаконно осужденным украинским режиссером Олегом Сенцовым побывала его сестра Наталья Каплан. Они проговорили два часа. Это ее первое свидание за четыре года с момента оглашения приговора в Ростове-на-Дону в 2014 году.

«Я была на свидании с Олегом Сенцовым, проговорили мы с ним два часа. Это было краткосрочное свидание, Олег сейчас весит 75 кг при росте 190 см, за время голодовки он потерял 15 кг», — рассказала она Громадскому.

Наталья Каплан рассказала Олегу о том, что к голодовке присоединился Эмир Усейн Куку и об акциях в его поддержку. «Он очень благодарен, что так много действий вокруг его имени, что люди не опускают руки и продолжают бороться. Но вместе с тем, он очень разочарован, что очень мало внимания другим политзаключенным и считает, что если освободят его одного, это будет полный провал», — сказала она.

По ее словам, Сенцов просит всех, кто приезжает к нему в Лабытнанги, чтобы ездили не к нему, а к другим политзаключенным, за которых он борется.

«В частности, он просит (Людмилу) Денисову (украинский омбудсмен — ред.), независимых врачей, которые пытались к нему приехать, консулов, владыку Климента, чтобы они приезжали к другим политзаключенным, чтобы о них никто не забывал», — сказала Наталья Каплан.

Она также рассказала, что здоровье Сенцова на сегодня удовлетворительное, его состояние меняется, анализы не очень хорошие, но «ничего критического нет».

«Вчера ему было очень плохо, сегодня — нормально. На свидание он пришел сам. Состояние ухудшается к вечеру. Говорит, что ему сейчас гораздо легче. Самый тяжелый период — первые три недели голодовки. Сейчас ему ставят капельницы. Без них он бы уже не выжил. Прекращать голодовку он не собирается. Сказал, что пойдет до конца и верит в победу. Настроен оптимистично, верит, что не просто так. И верит в победу», — сказала Наталья Каплан.

По ее словам, из развлечений у него — телевизор, он также пишет и редактирует свои старые записи. Сенцов просит не отправлять ему книги, которых у него очень много.

Опубликовано Громадское 05.07.2018

28 Июн

Людмила Денісова знову не потрапила до Олега Сенцова

Попри попередні домовленості з російською стороною про безперешкодний доступ української Уповноваженої з прав людини до громадян України, що утримуються на території Російської Федерації та Криму, Людмила Денісова вкотре не змогла потрапити до Олега Сенцова. Кортеж російського омбудсмана Тетяни Москальової просто проїхав повз.

Опубліковано Настоящее время 28.06.2018

26 Дек

У Кремлі не відповіли, чи будуть звільнені Сенцов та інші українці, засуджені в РФ, в рамках обміну “всіх на всіх”

У Кремлі відмовилися відповідати на запитання, чи будуть звільнені Олег Сенцов та інші українці, засуджені в РФ, в рамках обміну «всіх на всіх» Як передає власний кореспондент УНІАН в РФ, про це журналістам сказав прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. Читайте також Всі умови узгоджені: обмін полоненими між Україною і бойовиками повинен пройти 27 грудня «Я зараз точно не можу відповісти на це запитання і цього не робитиму. Це дуже чутливий процес. Ви знаєте, коли Медведчук звернувся в Ново-Єрусалимському монастирі до глави держави і патріарха, він отримав підтримку цієї ініціативи і зараз вона опрацьовується і ми сподіваємося, що вона буде реалізована. Процес настільки чутливий, що краще про якісь деталі не говорити», – сказав Пєсков, відповідаючи на запитання, який готується обмін полоненими між Україною і російськими бойовиками, чи передбачає процедуру помилування засуджених українських громадян, зокрема Олега Сенцова в рамках обміну «всіх на всіх».

опубліковано УНІАН 25.12.2017

10 Дек

Британське посольство закликало РФ звільнити українських політв’язнів

Посольство Британії в Україні закликало Росію звільнити українських політичних в’язнів та нагадало, що Крим – українська територія.

Про це посольство повідомило в Twitter.

 

Як відомо, російський правозахисний центр “Меморіал” оновив список політв`язнів у Росії, це 117 осіб: за останніми підрахунками, більшість засуджених – мусульмани, яких звинуватили у причетності до забороненої в РФ організації “Хізб ут-Тахрір”.

У минулорічному списку було 102 людини.

Cеред політв’язнів багато українців, зокрема Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Станіслав Клих та інші.

Українські консули заявляють, що не мали доступу до відвідування 4 політв’язнів – громадян України за весь час їх незаконного утримання в Росії: Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Ферата Сайфуллаєва і Рустема Ваітова.

Оригінал повідомлення: Українська правда 

26 Ноя

Я тут, щоб більше не зустрічати рейс, на якому ніхто не приїде, — учасниця акції до Дня народження Кольченка

Учасники акції до Дня народження Олександра Кольченка розповіли Громадському радіо, чому прийшли з табличками, на яких імена ув’язнених в РФ, в аеропорт «Київ».

На невеликій території для очікування приїжджих в аеропорту «Київ» стоять активісти, які чекали рейс з ув’язненими в РФ за політичними мотивами. Але на цьому рейсі нікого не було. Учасниця акції Поліна Бродік стоїть з табличкою «Олександр Кольченко».

«Акція насправді придумана не нами. Ми підтримуємо міжнародну ініціативу. Спочатку її запустили в 2014 році чеські активісти. І вони виступали проти жертв різних репресій, як правило в Росії. Вони говорили, як про живих людей, так само, як і про тих, хто пропав безвісти або загинув в результаті переслідувань. В цьому році вони присвятили акцію, саме в цей день, українським політв’язням», — сказала активістка.

Киянин Богдан Карпусь називає себе другом Олександра Кольченко, він розповів Громадському радіо, що вважає людей, які незаконно ув’язненні в Росії репресованими.

«Я прийшов підтримати репресованих людей, які перебуваю в Росії, мого особистого знайомого Олександра Кольченка, якого репресували, приписали йому сфабриковану справу. Тут така символічна акція, що ми всі чекаємо цих людей, вони от зараз повинні вийти з борту літака, але їх немає, бо вони репресовані владою сусідньої держави», — сказав Карпусь.

Кримчанка Марія Столяріна переїхала в Київ у 2014 році. З того часу, каже, часто бере участь у акціях проти російської агресії та на підтримку політв’язнів РФ. Мріє познайомитись із Олександром Кольченком особисто.

«Сьогодні день народження Саші Кольченко, який вимушений вже третій рік зустрічати його за стінами Кремля. Багато кримчан та просто українців є політичними в’язнями, а для мене це особисте, бо я сама з Криму. Я дуже хочу, щоб нарешті всіх хлопців, яких зараз там тримають змогли приїхати і ми змогли справді їх зустріти тут, а не просто зустрічати рейс на якому ніхто не приїде», — розповіла переселенка.

В Криму у дівчини залишились Бабуся і кіт. Вона єдина з сім’ї може відвідувати бабусю на окупованому півосторові.

«З моєї родини тільки я одна можу приїжджати в Крим. Моя мама не може приїжджати, бо це небезпечно. Бабусі дуже важко вона чекає, що нарешті не буде кордонів і ми зможемо повернутись», — додала учасниця акції.

Великий портрет юнака у зморщених рухах тримає сивий чоловік. Це батько ув’язненого в Росії Валентина Вигівського, Петро.

«Мій син знаходиться в Росі, він політичний в’язень. Звинувачують в шпигунстві саме тому прийшов в аеропорт сьогодні», — розповів Петро.

17 вересня 2014 року київський підприємець, активний учасник Євромайдану та авіатор-любитель Валентин Віговський виїхав у Крим на виставку, пов’язану з авіацією. Вдома лишилась дружина, 5-річний син, батьки та молодший брат. Під час поїздки з Вигівським зник зв’язок. Вже пізніше стало відомо, що Валентина затримали представники так званої самооборони для перевірки документів. Причиною затримання стала київська прописка. Потім його таємно вивезли до московського слідчого ізолятору Лефортово, в якому Валентин пробув близько 15 місяців. В грудні 2015 року московський обласний суд виніс вирок — 11 років тюрми за шпигунство на території РФ. Батько Петро листується із сином, рідше вдається почути його голос по телефону.

«Ми, родичі, ходимо на всі акції і самі їх організовуємо. Влада напевно щось робить. Ну а ми таким засобом намагаємось допомагати. Маємо зв’язок паперовими листами іноді телефонним дзвінком. Місяць чи два тому спілкувались із сином», — розповів Петро Вигівський.

До акції приєдналась речниця МЗС Мар’яна Беца. Вона запевнила, що Україна бореться за визволення кожного незаконно ув’язненого українця.

«На сам перед треба сказати, що на місці цих політв’язнів може бути кожен з нас. Росія розв’язала повномасштабну війн але боротьба за кожного громадянина України триває», — сказала Беца.

Нагадаємо, сьогодні, 26 жовтня, російському політв’язню Олександру Кольченко виповнюється 28 років. Кольченко проводить своє День народження вже четвертий рік за ґратами російських в’язниць. Його пов’язали 16 травня 2014 року у Сімферополі. Росія звинувачує Кольченко у підпалі офісів «Єдиної Росії» і «Російської общини Криму» та підготовці вибуху біля меморіалу Вічного вогню. Втім аргументувати ці звинувачення російські прокурори так і не змогли.

Мама Олександра Кольченка розповіла Громадському радіо, що стан українця погіршується, він втрачає вагу.

Як повідомляло Громадське радіов аеропорту «Київ» провели акцію до Дня народження Олександра Кольченка.

опубліковано громадське радіо 26.11.2017

30 Апр

Меріл Стріп приєдналася до акції на підтримку Сенцова

Американська акторка Меріл Стріп символічно підтримала незаконно засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова. Вона зробила фотографію з табличкою #FreeSentsov. Про це на своїй сторінці у Facebook написав народний депутат України Мустафа Найєм.

За його словами, акторка була в курсі, що серед номінантів премії «Свобода писати» є засуджений режисер, але всіх подробиць його історії не знала.

«Під час недовгого діалогу мені вдалося досить детально розповісти їй про історію Олега Сенцова – про матеріали його справи, про його сім’ю, про Крим, про насильно нав’язане громадянство і двох його дітей, які залишилися на анексованій території», – написав Найєм.

Він додав, що Меріл Стріп «жваво цікавилася деталями і наприкінці розмови сама запитала, «чим ми можемо допомогти йому».

фото зі сторінки Мустафи Найєма у Facebook

«Я розповів про ініціативи центру PEN America зібрати коаліції міжнародних організацій, які виступили б за звільнення Олега з в’язниці, й запропонував їй символічно підтримати Олега фотографією з табличкою #FreeSentsov. Вона погодилася без всяких застережень», – підсумував Мустафа Найєм.

У Нью-Йорку 25 квітня Олега Сенцова заочно нагородили премією американського ПЕН-центру імені Барбари Голдсміт «Свобода писати». Від імені кримського режисера премію отримала його двоюрідна сестра Наталія Каплан.

Американський ПЕН-центр наприкінці березня присудив кримському режисерові, політв’язню в Росії Олегу Сенцову щорічну премію Барбари Голдсміт «Свобода писати».

27 із 40 переможців конкурсу «Свобода писати» були випущені з в’язниці протягом 18 місяців з моменту їх нагородження.

Щорічну нагороду Барбари Голдсміт американського ПЕН-центру вручають в’язням совісті, які опинилися в надзвичайно складних обставинах.

Олега Сенцова разом з Олександром Кольченком затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 у звинуваченні в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.

Опубліковано Крим.Реалії 30 квітня 2017
16 Мар

Європарламент прийняв резолюцію щодо політв’язнів у РФ та ситуації в Криму

Європарламент прийняв резолюцію щодо українських в’язнів у Росії та ситуації в окупованому Криму.

Текст резолюції оприлюднено на сайті Європарламенту.

«За» проголосував 451 депутат, 73 — «проти», ще 86 утримались.

Резолюцією Європарламент закликає Росію звільнити 31 громадянина України: Миколу Карпюка, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка, Олега Сенцова, Олексія Чернія, Олександра Костенка, Сергія Литвинова, Валентина Вигівського, Віктора Щура, Андрія Коломійця, Руслана Зейтуллаєва, Нурі Прімова, Рустема Ваїтова, Ферата Сайфуллаєва, Ахтема Чийгоза, Мустафу Дегерменджі, Алі Асанова, Інвера Бекірова, Зеврі Абсеітова, Ремзі Меметова , Мусліма Алієва, Вадима Сірука, Арсена Джепарова, Рефата Алімова, Рустема Абілтарова, Енвера Мамутова, Артура Панова, Євгена Панова, Романа Сущенка, Еміра-Усейна Куку та Миколу Семена.

Європарламент засуджує примусове надання громадянства Росії жителям півострова, а також дискримінацію кримських татар. Крім того закликає скасувати рішення так званого Кримського Верховного Суду про визнання Меджлісу екстремістською організацією.

Текст:  Марія Леонова

Опубліковано hromadske.ua 16 березня 2017

 

22 Июл

Сергей Никитин: Содержание Олега Сенцова и Александра Кольченко под стражей можно назвать политическим

Глава российского офиса Международной амнистии – о шансах на справедливый суд по делу украинского кинорежиссера

Сергей Никитин

Сергей Никитин

МОСКВА – В окружном военном суде в Ростове-на-Дону начался суд над украинским режиссером Олегом Сенцовым, сообщают во вторник, 21 июля российские медиа.

Как передает «Интерфакс», Сенцов отказался признать себя виновным, назвав свое дело сфальсифицированным по политическим мотивам.

«Я не признаю себя виновным, заявил он. – Считаю дело политическим и сфабрикованным».

Ему инкриминируют в вину создание в Крыму «террористического сообщества», якобы структурно принадлежащего к запрещенному в России «Правому сектору». Следователи утверждают, что Олег Сенцов и другие фигуранты дела «поджигали офисы пророссийских общественных организаций на территории полуострова, а также намеревались взорвать памятник Ленину».

Сам Сенцов категорически отрицает свою причастность к «Правому сектору», и настаивает, что у следствия нет иных доказательств против него, кроме данных под давлением показаний других фигурантов дела.

В Соединенных Штатах считают, что российские власти незаконно удерживают в заключении Олега Сенцова и Надежду Савченко. Как ранее подчеркивал директор пресс-службы Госдепартамента США Джефф Ратке, США не признают легитимной попытку России аннексировать полуостров, принадлежащий Украине, и призывают «незамедлительно освободить всех украинских граждан, задержанных в Крыму в ходе вторжения туда России».

Русская служба «Голоса Америки» попросила прокомментировать дело «крымских террористов» главу представительства Международной амнистии в РФ Сергея Никитина.

Виктор Васильев: Как вы в целом оцениваете процесс над Сенцовым? Почему суд решено проводить именно в Ростове-на-Дону, хотя следствие по делу шло в Москве?

Сергей Никитин: Мы пристально следили за всем тем, что происходит с Сенцовым. И теперь, когда его переэтапировали в Ростов, стало очевидно, что сделано это для того, чтобы убрать подальше процесс от пристального внимания СМИ, а также помешать работе дипломатического корпуса (Украины). На этом этапе, наверное, пока рано говорить что-то конкретное, собственно, по суду и его организации, но в ближайшее время мы обязательно выскажемся по этому поводу подробнее.

В.В.: Суд еще не успел толком начаться, а со стороны обвиняемых уже посыпались жалобы. Можно ли говорить о соблюдении прав арестованных?

С.Н.: Пока не очень понятно, в каких условиях они там содержатся. И, не зная деталей, еще трудно судить о том, как развиваются события. Но мы в своих более ранних заявлениях уже отмечали, что Сенцова избивали, ему угрожали изнасилованием. Это происходило вскоре после его задержания в Крыму. И речь шла не только о нем, а также об Александр Кольченко и других арестованных в рамках данного дела. Поэтому мы требовали от российских властей незамедлительного, объективного и независимого расследования. У задержанных уже тогда возникали различные проблемы, в том числе связанные с тем, что у них не было возможности встретиться с украинским консулом. Мы требовали, чтобы их из Москвы вернули в Крым. Логично предположить, что если на самых ранних этапах расследования были многочисленные, с нашей точки зрения, нарушения прав арестованных, то, очевидно, и весь процесс будет проводиться в подобном духе, с попранием того, что называется справедливым судопроизводством.

В.В.: Судья разрешил обвиняемым встречу с консулом, но уже после вынесения приговора. Как вы к этому относитесь?

С.Н.: Конечно, у консула должен быть доступ к ним практически сразу, как только их задержали. РФ априори рассматривала их как своих граждан, однако Сенцов и другие себя таковыми не считали и требовали того, что им фактически положено по закону. Однако они все время сталкивались с какими-то отговорками. Это опять же вопиющее нарушение норм международного права.

В.В.: Сам Сенцов называет свое дело политическим. Есть для этого основания?

С.Н.: Понятно, что его дело расследуется не в безвоздушном пространстве, что все это происходит на фоне фактически оккупации Российской Федерацией Крыма. И, очевидно, что содержание Сенцова и его товарищей под стражей действительно можно назвать политическим. Политика тут определенно присутствует, отсюда такая нервозность со стороны российских властей.

В.В.: С призывом освободить Сенцова выступили западные деятели культуры, режиссеры. На ваш взгляд, Москва вообще прислушивается к голосу мировой общественности?

С.Н.: Сложно сказать. Москва избирательно прислушивается к общественному мнению. Есть масса причин, которые влияют на то, какая судьба ждет Сенцова, Кольченко и остальных. Конечно, тот факт, что поддержка им высказывается известными персонами, по крайней мере, создает обстановку, когда люди, находящиеся за решеткой, будут защищены в большей степени. Потому что те, в чьих руках они сейчас находятся, понимают, что на самом деле свет прожектора направлен на них тоже, и что их дальнейшие злоупотребления и нарушения закона в конечном итоге станут известны широкой общественности… Поэтому утверждать, что подобная солидарность может привести к немедленному освобождению обвиняемых, вряд ли стоит. Но то, что она помогает правому делу, в этом нет никаких сомнений.

В.В.: А можно в такой обстановке верить в вынесение справедливого приговора?

С.Н.: Мы всегда надеемся, то справедливость восторжествует. В первую очередь – это ответственность судьи, который должен руководствоваться законом. Но со всей определенностью можно сказать: то, что уже случилось до сегодняшнего дня, накладывает серьезный отпечаток на весь ход процесса, и большого оптимизма нам не добавляет.

Виктор Васильев, Голос Америки