12 Дек

Саша Кольченко отримає листа поштою Діда Мороза

Активісти та активістки Комітету Солідарності відправили чергові листи Саші “Тундрі” Кольченку, однак цього разу трохи незвичайні: поштою Діда Мороза, а також – Святого Миколая. Відповідні печатки на конверти поставили співробітниці цих пошт – вони ж, за сумісництвом, операціоністки київського Головпоштамту. Сподіваємося, новорічна магія допоможе не тільки вчасно доставити листа Сашкові, але й швидше отримати таку очікувану відповідь від нього.

Якщо захочете надіслати такі листи з печатками нашим політв’язням – теж можете це зробити! Нагадуємо, що ви можете написати листа Олександру Кольченку та Олегу Сенцову через нашу електронну форму, або ж самостійно. Адреси для відправлення знаходяться тут.

26 Ноя

Я тут, щоб більше не зустрічати рейс, на якому ніхто не приїде, — учасниця акції до Дня народження Кольченка

Учасники акції до Дня народження Олександра Кольченка розповіли Громадському радіо, чому прийшли з табличками, на яких імена ув’язнених в РФ, в аеропорт «Київ».

На невеликій території для очікування приїжджих в аеропорту «Київ» стоять активісти, які чекали рейс з ув’язненими в РФ за політичними мотивами. Але на цьому рейсі нікого не було. Учасниця акції Поліна Бродік стоїть з табличкою «Олександр Кольченко».

«Акція насправді придумана не нами. Ми підтримуємо міжнародну ініціативу. Спочатку її запустили в 2014 році чеські активісти. І вони виступали проти жертв різних репресій, як правило в Росії. Вони говорили, як про живих людей, так само, як і про тих, хто пропав безвісти або загинув в результаті переслідувань. В цьому році вони присвятили акцію, саме в цей день, українським політв’язням», — сказала активістка.

Киянин Богдан Карпусь називає себе другом Олександра Кольченко, він розповів Громадському радіо, що вважає людей, які незаконно ув’язненні в Росії репресованими.

«Я прийшов підтримати репресованих людей, які перебуваю в Росії, мого особистого знайомого Олександра Кольченка, якого репресували, приписали йому сфабриковану справу. Тут така символічна акція, що ми всі чекаємо цих людей, вони от зараз повинні вийти з борту літака, але їх немає, бо вони репресовані владою сусідньої держави», — сказав Карпусь.

Кримчанка Марія Столяріна переїхала в Київ у 2014 році. З того часу, каже, часто бере участь у акціях проти російської агресії та на підтримку політв’язнів РФ. Мріє познайомитись із Олександром Кольченком особисто.

«Сьогодні день народження Саші Кольченко, який вимушений вже третій рік зустрічати його за стінами Кремля. Багато кримчан та просто українців є політичними в’язнями, а для мене це особисте, бо я сама з Криму. Я дуже хочу, щоб нарешті всіх хлопців, яких зараз там тримають змогли приїхати і ми змогли справді їх зустріти тут, а не просто зустрічати рейс на якому ніхто не приїде», — розповіла переселенка.

В Криму у дівчини залишились Бабуся і кіт. Вона єдина з сім’ї може відвідувати бабусю на окупованому півосторові.

«З моєї родини тільки я одна можу приїжджати в Крим. Моя мама не може приїжджати, бо це небезпечно. Бабусі дуже важко вона чекає, що нарешті не буде кордонів і ми зможемо повернутись», — додала учасниця акції.

Великий портрет юнака у зморщених рухах тримає сивий чоловік. Це батько ув’язненого в Росії Валентина Вигівського, Петро.

«Мій син знаходиться в Росі, він політичний в’язень. Звинувачують в шпигунстві саме тому прийшов в аеропорт сьогодні», — розповів Петро.

17 вересня 2014 року київський підприємець, активний учасник Євромайдану та авіатор-любитель Валентин Віговський виїхав у Крим на виставку, пов’язану з авіацією. Вдома лишилась дружина, 5-річний син, батьки та молодший брат. Під час поїздки з Вигівським зник зв’язок. Вже пізніше стало відомо, що Валентина затримали представники так званої самооборони для перевірки документів. Причиною затримання стала київська прописка. Потім його таємно вивезли до московського слідчого ізолятору Лефортово, в якому Валентин пробув близько 15 місяців. В грудні 2015 року московський обласний суд виніс вирок — 11 років тюрми за шпигунство на території РФ. Батько Петро листується із сином, рідше вдається почути його голос по телефону.

«Ми, родичі, ходимо на всі акції і самі їх організовуємо. Влада напевно щось робить. Ну а ми таким засобом намагаємось допомагати. Маємо зв’язок паперовими листами іноді телефонним дзвінком. Місяць чи два тому спілкувались із сином», — розповів Петро Вигівський.

До акції приєдналась речниця МЗС Мар’яна Беца. Вона запевнила, що Україна бореться за визволення кожного незаконно ув’язненого українця.

«На сам перед треба сказати, що на місці цих політв’язнів може бути кожен з нас. Росія розв’язала повномасштабну війн але боротьба за кожного громадянина України триває», — сказала Беца.

Нагадаємо, сьогодні, 26 жовтня, російському політв’язню Олександру Кольченко виповнюється 28 років. Кольченко проводить своє День народження вже четвертий рік за ґратами російських в’язниць. Його пов’язали 16 травня 2014 року у Сімферополі. Росія звинувачує Кольченко у підпалі офісів «Єдиної Росії» і «Російської общини Криму» та підготовці вибуху біля меморіалу Вічного вогню. Втім аргументувати ці звинувачення російські прокурори так і не змогли.

Мама Олександра Кольченка розповіла Громадському радіо, що стан українця погіршується, він втрачає вагу.

Як повідомляло Громадське радіов аеропорту «Київ» провели акцію до Дня народження Олександра Кольченка.

опубліковано громадське радіо 26.11.2017

25 Ноя

Активісти завели для Олександра Кольченка кота, який чекає на політв’язня в Україні

ФБ Сніжка: https://www.facebook.com/tundrascat – додавайтесь у френди!

Джерело: Радіо Свобода

 

28 Авг

Два роки у неволі: Акція до другої річниці вироку Сенцову і Кольченку у Києві

У п’ятницю, 25 серпня, під посольством Росії у Києві відбулась акція на підтримку політв’язнів — кримського режисера Олега Сенцова і активіста Олександра Кольченка.

Два роки тому Північно-Кавказький окружний військовий суд РФ оголосив вирок, за яким Сенцов отримав 20 років колонії, а Кольченко — 10 років позбавлення волі у колонії суворого режиму.

Організатори акції, активісти Комітету солідарності із кримськими політв’язнями, закликали писати більше листів Сенцову і Кольченку, оскільки вони потребують підтримки. Та за словами правозахисника Максима Буткевича, самі політв’язні налаштовані на «тривалий марафон» і не надто сподіваються на швидке звільнення.

Детальніше про те, як відбулася акція — у репортажі Громадського.

Нагадаємо, раніше учасниці російського Pussy Riot Theatre Марія Альохіна і Ольга Борисова влаштували акцію під посольством України в Москві на підтримку Олега Сенцова.

 Джерело: Громадське

27 Авг

Солідарні у незгоді. У Києві провели акцію до річниць «демонстрації сімох» у Москві і винесення вироку Сенцову та Кольченку

«Семеро людей на Червоній площі – це, принаймні, сім причин, через які ми вже ніколи не зможемо ненавидіти росіян», – так написали в одній празькій газеті після «демонстрації сімох» 25 серпня 1968 року, потім ці слова повторював легендарний чеський політик Вацлав Гавел.

Нагадаємо, у 1968-му сім дисидентів, незгодних з окупацією Чехословаччини військами Варшавського пакту, вийшли на Червону площу у Москві з протестом. На одному з їхніх плакатів був напис «За вашу и нашу свободу». 49 років по тому кілька десятків людей зібрались під посольством Росії в Україні, біля себе вони поклали такий самий банер. «Тоді, у 1968-му, протестуючі поклали банер, бо не встигли навіть потримати його – їх арештували одразу, – говорить Максим Буткевич, активіст «Комітету солідарності» з кримськими політв’язнями, ініціативної групи, що організувала подію. – Але ці люди показали, що їм соромно за свою державу і що вони солідарні з пригнобленими. І саме в цей день першим показовим жертвам окупації Криму винесли вирок».

Справді, за 47 років, 25 серпня 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20, а Олександра Кольченка – до десяти років позбавлення волі у колонії суворого режиму. «Два роки тому ми стояли перед цим посольством, коли отримали перше повідомлення, що Олегу дали понад десть років ув’язнення, а Сашкові – сім, – згадує Максим Буткевич. – Я тримав мікрофон, коли мені прийшло повідомлення, що початкова інформація неправильна… Те, що справа розвалювалась в суді, не завадило дати надзвичайно жорстокий вирок. Якщо, не дай Боже, Олег відсидить повний термін, він вийде на волю у 2034 році. Важливо показати, що через два роки після винесення вироку ми пам’ятаємо про Сашка і Олега, пишемо їм листи і поштівки. Можливо, це надовго… Але ми будемо намагатися захищати наших співгромадян і співгромадянок, які є політв’язнями у Російській Федерації, скільки треба».

“Хлопці намагаються призвичаїтись до думки, що це надовго”

«Ми вже давно не отримували нової інформації про Олега і Сашка, – говорить Максим Буткевич. – Був період, коли Сашка періодично поміщали або намагалися помістити до штрафного ізолятора за абсолютно дріб’язкові порушення. Просто придиралися. Але зараз це наче минуло. В Олега були проблеми зі здоров’ям, але він не та людина, яка буде про це говорити. Останні новини у нас були про Олексія Чирнія (ще один учасник «кримської четвірки» політв’язнів. – Авт.), про якого говориться дуже мало. Його кілька тижнів тому помістили до приміщення камерного типу. Це означає, що тривалий час він проведе у тюрмі всередині колонії, у дуже важких умовах, що загрожує його здоров’ю. Ми з Сашком листуємося. Він багато читає, і переважно ми обговорюємо книги. Він вчить англійську, вчиться на столяра, намагається дати собі раду. Хлопці намагаються призвичаїтись до думки, що це надовго».

За словами Максима, до Олександра Кольченка листи доходять легше, ніж до Олега Сенцова. До Сенцова краще доходять листи, відправлені саме з території Російської Федерації. «Ще є така, мабуть, психологічна особливість. Оскільки понад три роки вони за ґратами, зараз їм тяжче отримувати листи, які є формальним виявом підтримки. Іноді вони доволі нервово сприймають листівки на кшталт: «Тримайтесь, хлопці! Ми з вами». Тому навіть писати про якісь побутові речі набагато краще, ніж «Пишаємося вами!» Варто вступати у живу розмову, писати навіть про щось абсолютно «ліве», – радить Максим Буткевич.

“У Криму багато людей святкували День незалежності України”

За вироком Сенцову та Кольченку потягнулась довга вервиця покарань людям, незгодним з анексією Криму та агресією Росії проти України загалом. З останніх прикладів – 8 серпня у Сімферополі 76-річний Сервер Караметов вийшов на одиночний пікет на підтримку кримських політв’язнів, за що отримав десять діб арешту. Незабаром четверо літніх людей влаштували одиночні пікети вже на підтримку Сервера Караметова, їх затримували.

«Крім Олега і Саші, ще 44 людини сидять у тюрмах Криму і Росії. Ще більше 20 – під домашнім арештом, їм призначили штрафи, – перераховує Євгенія Андреюк, заступниця координатора громадської організації «Крим SOS». – Тільки минулого місяця винесли п’ять вироків за кримінальними справами проти таких політв’язнів. Минулого місяця Руслан Зейтуллаєв, політв’язень, кримський татарин, якому дали 15 років позбавлення волі, оголосив третє голодування і тримав його 24 дні. Зараз він вийшов з голодування, оскільки його етапують до Башкортостану для відбування покарання. Наступного місяця чекаємо вироку Ахтему Чийгозу – начебто за несанкціонований мітинг 26 лютого 2014 року. А у вересні-жовтні у Ростові знов почнуться суди по так званій «справі Хізб ут-Тахрір» над кримськими мусульманами. Але вчора у Криму дуже багато людей разом з нами святкували День Незалежності. Тут нам стояти з плакатами набагато легше. Але і у Криму люди це роблять».

Приклад і натхнення

Люди, які у Криму виступають проти російської агресії, як і ті, хто вийшов на Червону площу 25 серпня 1968 року, певно, усвідомлюють, що навряд чи переламають хід подій і, скоріш за все, будуть жорстоко покарані за свою незгоду з несправедливістю. На противагу раціональним доводам з 1968-го доносяться слова учасниці «демонстрації сімох», поетки Наталії Горбаневської: «Мої товариші та я щасливі, що змогли взяти участь у цій демонстрації, що змогли хоча б на мить прорвати потік розгнузданої брехні і трусливого мовчання і показати, що не всі громадяни нашої країни згодні з насильством, яке коїться від імені радянського народу».

Максим Буткевич розмірковує про події 49-річної давнини: «Це демонстрація того, що і під величезним тиском можна чинити так, як підказує сумління, протестувати проти окупації. На щастя, в Росії були антивоєнні демонстрації, коли почалась окупація Криму, але вони були незначні, яскравого протесту не відбулось. Тим не менш, і тоді в Чехословаччині, і в Криму сталась окупація. І те, що говорила Горбаневська, могло бути сказано Сенцовим, а те, що сказав Кольченко, міг сказати Литвинов (Павло Литвинов, учасник «демонстрації сімох». – Авт.). Минуло дуже багато років, а система не змінилась. У нас відбувається окупація у принципі тим самим режимом, який свого часу окупував Чехословаччину. Ці семеро показали, що люди можуть бути проти, навіть якщо їх начебто мало і це не приносить користі – проте, це піднімає дух багатьох людей. Те саме з Олегом і Сашком – те, як вони тримаються, зараз для дуже багатьох є джерелом натхнення».

PS. Писати Олегу Сенцову можна за такою адресою:  индекс 677004, Российская Федерация, Республика Саха (Якутия), г. Якутск, ул. Очиченко, д. 25, ФКУ ИК-1 УФСИН России по Республике Саха (Якутия), Сенцову Олегу Геннадьевичу, 1976 г. р.

Олександру Кольченку можна писати за адресою: индекс 456612, Российская Федерация, Челябинская обл., Копейск, ул. Кемеровская, 20, ИК-6, Кольченко Александру Александровичу, 1989 г. р. Листи повинні бути російською мовою і без політичних закликів.

Також написати політв’язням можна, заповнивши форму на сайті «Комітету солідарності» (http://solidarityua.info/otkrytka-dlya-uznika/).

Джерело: Марія ПРОКОПЕНКО, «День», фото Олексія ІВАНОВА
nazarova Опубликовано в рубрике Без рубрики
26 Авг

2 роки вироку Сенцову та Кольченку: Під посольством РФ у Києві провели акцію

Біля посольства РФ у Києві пройшла акція солiдарностi з політв’язнями Олегом Сенцовим та Олександром Кольченком, незаконно засудженими в Росії.

Організатори заходу – “Комітет солідарності” з кримськими заручниками – влаштував акцію під російською дипустановою  до другої річниці винесення вироку українцям.

“25 серпня  минає два роки від дня винесення вироку кінорежисеру, письменнику, активісту Олегу Сенцову та активісту Олександру Кольченку. … Цього ж дня виповнюється 49 років від дня “демонстрації сімох”, яка була проведена 25 серпня 1968 року на Червоній площі у Москві”, – зазначають організатори акції солідарності.

“Тоді семеро дисидентів вийшли на площу на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами Варшавського пакту. Внаслідок демонстраціїї її учасникам та учасницям були присуджені різні терміни ув’язнення та примусового “лікування” у психлікарні. Події розділяє 47 років, однак поєднує цинізм, свавілля та жорстокість влади, відсутність справжнього правосуддя. Але водночас – і бажання відстоювати справедливість, боротьба “за вашу і нашу свободу”, солідарність”, – йдеться у повідомленні.

Як відомо, 25 серпня 2015 року російський суд у Ростові-на-Дону засудив українського режисера з Криму Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у підготовці терактів у Криму, а ще одного українця Олександра Кольченка – до 10 років ув’язнення у виправній колонії суворого режиму.

Сенцова й Кольченка у лютому 2016 року етапували до Челябінської області.

Міжнародні організації визнали, що справа проти Сенцова й Кольченка є сфабрикованою, та виступили з критикою на адресу РФ, вимагаючи звільнити їх.

Кінематографісти з різних країннеодноразово демонстрували солідарність з українським кінорежисером і вимагали його звільнення.

26 квітня 2017 року Сенцову присудили премію американського ПЕН-центру імені Барбари Голдсміт “Свобода писати”.

Українська правда

23 Авг

АНОНС: Київ – Акція солідарності з Олегом Сенцовим і Олександром Кольченком – до другої річниці винесення їм вироку

Как сбивчивы твои, судьба,
сухие пыльные удары,
бумаг обугленных курганы
и выбитого звон стекла.

Дверь об одной петле во мгле
встает над грешною землею,
и август выглядит зимою
в тюремно-матовом стекле…

Наталія Горбаневська

Що: Акція солідарності з Олегом Сенцовим і Олександром Кольченком – до другої річниці винесення їм вироку
Де: Перед будівлею посольства РФ в Україні (Київ, Повітрофлотський просп., 27)
Коли: 25 серпня 2017 року, 13:00
Хто організовує: «Комітет солідарності» з кримськими заручниками

 

Детальніше:
У п’ятницю, 25 серпня 2017 року, минає два роки від дня винесення вироку кінорежисеру, письменнику, активісту Олегу Сенцову та активісту, анархісту Олександру Кольченку. Нагадаємо, 25 серпня 2015 року Північно-кавказький окружний військовий суд засудив Олега до 20, а Сашка до 10 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. «Кримські заручники» (Сенцов, Кольченко, та Олексій Чирній) понад три роки перебувають за кремлівськими ґратами через ганебний вирок у «терористичній» справі, сфабрикованій ФСБ.
Цього ж дня виповнюється 49 років від дня “демонстрації сімох”, що була проведена 25 серпня 1968 року на Червоній площі у Москві. Тоді семеро дисидентів вийшли на площу на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами Варшавського пакту. Внаслідок демонстраціїї її учасникам та учасницям були присуджені різні терміни ув’язнення та примусового “лікування” у психлікарні.
Ці події розділяє 47 років, однак поєднує цинізм, сваволя і жорстокість влади, відсутність справжнього правосуддя. Але водночас – і бажання відстоювати справедливість, боротьба “за вашу і нашу свободу”, солідарність, яку ми в черговий раз запрошуємо вас виразити – показавши, що про Олега і Сашка думають і пам’ятають.
Контактна особа: Максим Буткевич +380 50 3348780
Веб: http://solidarityua.info/
ФБ-подія: https://goo.gl/LTkaiC

 

21 Сен

Правозащитник из Комитета Солидарности выступил в ООН в футболке “Свободу Сенцову и Кольченко!”

Правозащитник Максим Буткевич, который участвует в «Комитете солидарности» – инициативной группе поддержки крымских политузников («дело Сенцова-Кольченко»), выступил с докладом о ситуации в Украине в Женевском офисе ООН в футболке с призывом освободить крымских политузников Олега Сенцова и Александра Кольченко, которых незаконно удерживают в России с 2014 года.

9768f8ab-d793-4ac5-85e5-d17869c26d03_w987_r1_s

В комментарии Крым.Реалии Буткевич отметил, что подобные футболки уместны на международных площадках, поскольку принты с правозащитной тематикой напоминают о проблеме крымских политузников максимально широкой аудитории.

«Комитет солидарности» уже больше года распространяет футболки, посвященные «крымским заложникам», с призывом к их освобождению и адресом сайта, посвященного делу. Это не самореклама: эти футболки служат для сбора пожертвований на поддержку ребят и их родных, а главное – напоминают об Олеге Сенцове и Александре Кольченко, о том, что с ними делает оккупационный режим, и о необходимости поддерживать их», – сказал Крым.Реалии Максим Буткевич.

Он добавил, что правозащитники неоднократно отмечали, что только международная кампания солидарности может дать надежду на освобождение политузников.

«Мы все чаще встречаем людей в этих футболках не только на улицах Киева: например, глава фракции Зеленых Европарламента Ребекка Хармс недавно рассказывала мне, как достала эту футболку; еврокомиссар по миграции, внутренним делам и гражданству Димитрос Аврамопулос попросил прислать ему такую же. Эта футболка – не просто элемент одежды, это – заявление. И сложно представить себе более уместную площадку для этой футболки, чем мероприятие в офисе Организации Объединенных Наций, на котором присутствуют российские и украинские журналисты», – сказал он.

Ранее 20 сентября в своем докладе Максим Буткевич сообщил, что российская аннексия Крыма и последовавший за ней выезд части крымчан на территорию материковой части Украины, привели к всплеску интереса среди украинцев к культуре и религии крымских татар.

В Женевском офисе ООН 19-20 сентября проходит семинар на тему «Роль СМИ в борьбе с пропагандой национальной, расовой и религиозной ненависти».

25 августа 2015 года Северо-Кавказский окружной военный суд приговорил Олега Сенцова к 20 годам строгого режима. Сенцова обвинили в подготовке теракта, а именно: планировании взрывов у мемориала «Вечного огня» и памятника Ленину в крымской столице. Кроме того, Олегу вменили поджоги офисов Русской общины Крыма и партии «Единая Россия» в Симферополе.

Сообщником Сенцова российские следователи сделали крымского активиста, антифашиста Александра Кольченко. Северо-Кавказский суд Ростова вынес Александру Кольченко приговор – 10 лет колонии строгого режима.

Александр Кольченко, как и Олег Сенцов, своей вины не признал. Правозащитные организации считают обвинение необоснованным и политически мотивированным. Российский правозащитный центр «Мемориал» признал их политзаключенными.

Опубликовано Крым.Реалии 20 сентября 2016