12 Дек

Саша Кольченко отримає листа поштою Діда Мороза

Активісти та активістки Комітету Солідарності відправили чергові листи Саші “Тундрі” Кольченку, однак цього разу трохи незвичайні: поштою Діда Мороза, а також – Святого Миколая. Відповідні печатки на конверти поставили співробітниці цих пошт – вони ж, за сумісництвом, операціоністки київського Головпоштамту. Сподіваємося, новорічна магія допоможе не тільки вчасно доставити листа Сашкові, але й швидше отримати таку очікувану відповідь від нього.

Якщо захочете надіслати такі листи з печатками нашим політв’язням – теж можете це зробити! Нагадуємо, що ви можете написати листа Олександру Кольченку та Олегу Сенцову через нашу електронну форму, або ж самостійно. Адреси для відправлення знаходяться тут.

07 Дек

Олег Сенцов отримав посилку, яку йому відправили російські правозахисники

Незаконно засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов отримав посилку, яку йому відправили російські правозахисники. Про це повідомила керівниця об’єднання «Жінки Євразії» Тетяна Щур.

Дорогие друзья! Все, кто волнуется за Олега Сенцова. 30 ноября 2017г. он, наконец, получил посылку с необходимыми вещами…

Опубліковано Tatiana Shchur 6 грудня 2017 р.

«Всі, хто хвилюється за Олега Сенцова. 30 листопада він, нарешті, отримав посилку з необхідними речами і продуктами, які були йому послані за його списком. Сьогодні нам з Миколою Шуром прийшов лист, де він, звісно ж, з гумором пише про це. Можна поки що видихнути», — написала Тетяна ЩУр на своїй сторінці у Facebook.

За її словами, Олегу Сенцову можна написати листа через ФСВПЛИСТ, попереднього оплативши відповідь.

Як раніше повідомляло Громадське радіо, 26 листопада, у день народження утримуваного в Росії політв’язня Олександра Кольченка активісти в аеропортах України та європейських столиць провели акції «Марне очікування». Акція на підтримку українських політв’язнів, утримуваних у Росії, відбулася у аеропортах Гельсінки, Бухареста, Праги, Варшави та Риги.

опубліковано Громадське радіо 7.12.2017

babych Опубликовано в рубрике Без рубрики
03 Дек

Нарис про заполярну колонію в Лабитнангі

Коли стало відомо, що українського кінорежисера привезли до колонії «Білий ведмідь», неподалік від міста Лабитнангі (Ямало-Ненецький автономний округ РФ – ЯНАО), навздогін цій новині швидко, але коротко дали, де це і що. І все… Більше деталей не було.

Відтоді я почав готувати розширену довідку про ті місця, де зараз відбуває покарання український політв’язень. І справа тут не в медійності, богемності. Не буде перебільшенням сказати, що оката російська Феміда саме цього нашого співгромадянину, який опинився під її владою, підбирає найвіддаленіші, найважчі місця відбування ув’язнення. Тому їх можна розглядати як своєрідну точку відліку для інших.

Але ця публікація затримувалася. Передусім тому, що я не отримував відповіді від тамтешніх правозахисників. І ось хоч якоїсь відповіді дочекався (але про це наприкінці). Так що починаємо знайомитися з деталями.

ЯНАО, ЛАБИТНАНГІ — ГЕОГРАФІЯ

Ямало-Ненецький автономний округ має величезну площу – на чверть більшу, ніж Україна. При цьому населення – лише 536 тисяч осіб. І, відповідно, дуже низька щільність проживання — менше однієї людини (0,7) на км.

Клімат тут, скажімо прямо, не дуже здоровий. Особливо для тих, хто не звідси родом. Тим більше для тих, хто, як Сенцов, народився і до того все життя прожив у м’якому кліматі степового Криму.

Ті місця, де Олег перебуває зараз, розташовані на кордоні субарктичного і помірного кліматичних поясів. Клімат визначається наявністю вічної мерзлоти, близькістю холодного Карського моря, великою кількістю заток (у тому числі у вигляді розширених гирл річок, що звуться тут «губами». В цілому для округу характерна довга зима (число днів із стійкими морозами – до 200 на рік), коротке дощове літо (на липень-серпень припадає понад 40% річних опадів), сильні вітри, невелика товщина снігового покриву. Середня температура січня – трохи нижче -23° C, липня – трохи вище +14° C. опадів випадає 450-500 мм/рік, що приблизно вдвічі більше, ніж у степовому Криму (і це не теплі сімферопольські дощі). При таких опадах, низькій випаровуваності внаслідок холоду і багаторічній мерзлоті, що не дає воді просочуватися всередину землі, тут багато річок, боліт, озер.

Повторю головне: для жителя півдня Олега Сенцова ямальський клімат – вкрай несприятливий, тим більше з урахуванням постійного психологічного навантаження, стресу і ослабленого в результаті частих, важких етапувань здоров’я. (Згадуючи Якутськ – його різко-континентальний клімат, із меншою кількістю опадів, але набагато більшим контрастом температур був для Олега не краще).

Адміністративний центр ЯНАО місто Салехард (48,5 тис. жителів) розташований на правому березі Обі, в півтораста кілометрах від її впадання в Обську губу. Навпроти, на лівому березі — місто Лабитнангі (25,3 тис.), яке можна вважати залізничним передмістям столиці ЯНАО. Дістатися до нього з Москви можна двома поїздами з однією пересадкою Москва-Воркута, Воркута-Лабитнангі. Але для економії часу пересідати краще не у Воркуті, а на станції Чум. Дорога займе трохи більше двох діб. Ціна квитків у сумі – від 60 доларів. Простіше дістатися літаком Москва-Салехард, ціна практично та ж – від 75 доларів. Взимку внутрішнє перевезення між містами на Ямалі – всюдиходи на повітряній подушці «Арктика 3Д» (квиток – 2-8 дол.)

Важлива деталь – Салехард саме адміністративний, а не економічний центр ЯНАО, тому – лише третє за величиною місто. Сам же округ можна вважати вотчиною «Газпрому». «Газова столиця» Ямало-Ненецького округу – Новий Уренгой (113 тис.), «Нафтогазова столиця» – місто Ноябрьск (108 тис.)

А ось Лабитнангі та розташований у 30 км від нього селище Харп можна ще вважати «зонівськими столицями» ЯНАО.

РОМАНТИЧНІ НАЗВИ КОЛОНІЙ СТРОГОГО РЕЖИМУ

Спочатку були чутки, що Сенцова везуть саме у Харп. Тут розташовані виправні колонії №3 і №18 (остання неформально відома, як «Полярна сова»). Це ВК суворого режиму за «вчинення особливо тяжких злочинів». Але ми-то знаємо, що в сьогоднішній Росії це поняття трактується надзвичайно широко. Так, наприклад, у ВК-3 кілька років утримувався Платон Лебедєв, який на той час хворів на гепатит (пізніше його перевели у Читу до колеги і друга Ходорковського).

ВК-18 («Полярна сова») – колонія для ув’язнених довічно. Тут утримується, наприклад, серійний вбивця з Москви, відомий, як «Бітцевський маніяк» (49 вбивств) Олександр Пічушкін. Якийсь час в одній камері з ним перебував Нурпаші Кулаєв – єдиний, як вважається, що залишився у живих із групи терористів, які захопили школу в Беслані (01.09.2004). Але після того, як Пічушкін погрожував вбити сусіда, того перевели до іншої камери. Ще один знаменитий в’язень «Сови» – майор міліції Денис Євсюков, який отримав довічний строк після того, як п’яним вбив сімох і поранив двох людей у московському супермаркеті.

Тут сидить і націоналіст-інтелектуал Ілля Горячев, звинувачений, як вважають багато хто, за сумнівними свідченнями націоналіста-бойовика Микити Тихонова, який на той час вже мав довічний строк. При чому «довічник» Тихонов, після того, як дав вирішальні свідчення на Горячева, був переведений із «Полярної сови». Куди – невідомо. Можливо, в більш сприятливі умови, що і було платою за потрібні свідчення. (Але це лише версія, що не підтверджена).

Таким є тло для виправної колонії суворого режиму №8 («Білий ведмідь»), де зараз перебуває в ув’язненні Олег Сенцов. В’язнів з такими резонансними справами до нього в ній не було, зате був ряд скандалів – через перевищення повноважень, побиття, втечі, а також налагоджену керівництвом колонії незаконну економічну діяльність.

Відповідно, ув’язнені з «Білого ведмедя» у 2000-ті – на початку 2010-х неодноразово повідомляли про тортури, нелюдські умови, робочий день понад 12 годин, відсутність гарячої води, вогкість (її особливо важко переносити у місцевому кліматі) тощо. Великий розголос  набув скандал у 2014 році, коли з’явилися заяви про переслідування за релігійною ознакою – приниження, побиття мусульман, схиляння їх до переходу в християнство. Однак «перевірка не підтвердила». І лише у 2015 році вдалося відкрити справу про побиття трьох ув’язнених. З іншого боку, в тому ж році в регіональних новинах на «Росії-1» вийшов хвалебний репортаж «Автомайстерня в колонії суворого режиму №8 міста Лабитнангі»

Важлива для нас деталь. Останні кілька років нових резонансних справ у «Білому ведмеді» немає.

Начальник колонії – полковник Сергій Скачев. У декларації Сергія Вікторовича за 2014 рік вказані дохід у 2 318 954 рублів (приблизно $38 тис.), дві квартири загальною площею 96,1 кв.м та гараж у 18 кв.м. Машина знатна – жигуль-сімка, ВАЗ-2107. Втім, із такою славною майстернею в підвідомчому закладі кращого і не потрібно.

«БІЛИЙ ВЕДМІДЬ», ВИД ЗСЕРЕДИНИ

Про те, що Сенцова етапують саме в Лабитнангі точно стало відомо 11 жовтня, коли челябінські правозахисники Тетяна і Микола Щури опублікували (передавши Укрінформу копію) лист Олега Сенцова, в якому він повідомив їм про це.

За дивовижним збігом симпатична журналістка із Салехарда, автор проекту «Ямальська окружна школа молодого журналіста», заступник головного редактора журналу «Ямальський меридіан» Ольга Ситник саме 11 жовтня опублікувала в своєму блозі в ЖЖ пізнавальний фоторепортаж про «Білий Ведмідь».

Пройдемося по ньому. Повідомляється, що в «Білому ведмеді» близько 700 ув’язнених, як правило, це вперше засуджені чоловіки. Судили їх переважно за злочини, пов’язані з наркотиками (зберігання, збут), а також «за злочини проти життя і здоров’я громадян». Журналістка робить для читачів віртуальну екскурсію по таких місцях: житлові й технічні приміщення, місця прийому їжі, школа, пекарня, майстерні, спортмайданчик.

У колонії ув’язненим дозволено відеозв’язок з родичами («приблизно раз на місяць вони можуть побачити своїх близьких на екрані») і «побачення наживо».

Є в колонії клас вечірньої школи, в якому зобов’язані вчитися всі, хто не має середньої освіти і які не досяг тридцятирічного віку (до Олега, як ми розуміємо, це не відноситься).

У меню заявлені чотири групи харчування: загальна (мінімальні норми харчування) і спеціальні групи, до яких відносять людей з різними захворюваннями. Чотири види каші: манна, вівсяна, перлова, пшоняна. Супи, як обіцяє меню, на курячому бульйоні. Є хлібопекарня, де печуть сірий хліб.

Є тут магазин, де продаються предмети гігієни і продукти харчування. Найпопулярніший товар, як і зазвичай у подібних торгових точках, солодке.

Згущене молоко, цукор, пироги, зефір, цукерки, снікерси, шоколадки. А також сигарети.

Загони розміщуються в приміщеннях казарменого типу. У кожному – близько ста чоловік.

Ліжка двоярусні. На кожному – табличка з ім’ям і фотографією.

Спортмайданчик із невеликим вибором тренажерів під відкритим небом.

Різноманітність снарядів невелике – бруси, кросовер, лава і верстат для жиму.

В останні роки приміщення старої хлібопекарні було відведено під каплицю Святої великомучениці Анастасії Узорішительниці, в якій «зібрана строго цензурувати бібліотека православної літератури».

Із майстерень журналістка показала тільки деревообробку (без уточнення, чи залишилася автомайстерня). Тут роблять сувеніри з дерева, як ручної роботи, так і з застосуванням запрограмованих верстатів. Найбільш складна і кваліфікована діяльність – збірка великих складних моделей вітрильників.

Крім перегляду стандартного телебачення, в колонії є власне ТБ і радіо. Якщо хтось хоче привітати приятеля з днем народження, заявки на це вкидаються до спеціальної синьої поштової скриньки з намальованим на ній білим ведмедем.

Далі для колориту краще дати цитату: «Програма (по місцевому радіо, – О.К.) триває мінімум годину. Основна сітка мовлення – лекції виховного характеру, суспільно-пізнавальні. Частка ефіру виділяється на привітання. Замовляють і молоді, і старші. Вибирають пісні вісімдесятих, дев’яностих … І більш сучасні. Створена база пісень, що пройшли цензуру. Крутять і кіно. В основному, історичні, патріотичні, пізнавальні стрічки».

– Прем’єри ми не маємо права крутити, фільми показуємо тільки після того, як вони пройдуть на центральному телебаченні, – сказав політрук ».

У фіналі Ольга Ситник надає фото і пряму мову полковника Скачева. Частина його промови також дуже цікава для ознайомлення: «Засуджені потребують великої праці від психологічних служб, вихователів. Все починається із розпорядку дня, з дотримання дисципліни. Засуджені звикають жити у рамках закону, багато з них, отримавши професію, влаштовуються потім на роботу. Багато з них, особливо представників нечисленних народів Півночі, отримують повну середню освіту, потім отримують затребувані в окрузі професії: муляр, тесляр, столяр, кухар, зварювальник, кочегар.

Велика частина засуджених – з Ямалу, це політика Росії: розподіл засуджених у межах територіального органу (ось тут погано стикується з випадком Сенцова, – О.К.). Основна маса засуджених – наша, ямальська. У кожному загоні – до ста чоловік. Склад непостійний, ті із засуджених, хто виправився, за рішенням суду отримують умовно-дострокове звільнення».

«ПРАВОЗАХИСНИКИ», ЯКІ ШАРАХАЮТЬСЯ ВІД ЦЬОГО СЛОВА

За правозахисну діяльність у столичному Салехарді відповідають два громадянина начальника. Перший – уповноважений з прав людини в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Анатолій Іванович Сак. Десять років пропрацював прокурором, потім ще чотири роки в регіональних управліннях Мін’юсту РФ. Другий – голова Громадської спостережної комісії Ямало-Ненецького АО Данила Борисович Гонтар. На даний час – заступник начальника відділу місцевого державного юридичного бюро. Висунутий до Громадської спостережної комісії регіональним відділенням Асоціації юристів Росії.

«Державне юридичне бюро» – це спеціальні структури в РФ, які реально працюють у тісній зв’язці із судом і прокуратурою. Вони надають «безкоштовну юридичну допомогу для малозабезпечених громадян». На прикладі українських політв’язнів у Росії ми бачили, наскільки «ефективною» є така безкоштовна допомога. Зрозуміло, для російського «судочинства» ефективна.

Листа від ямальського омбудсмена я так і не дочекався. Тепер писатиму в апарат федерального омбудсмена Тетяни Москалькової.

А ось відповідь від голови Ямало-Ненецької Громадської спостережної комісії отримав. Вона коротка, але доволі виразна. Оголошу її, пропустивши кілька важко перетравлюваних бюрократичних формулювань.

«У відповідь на Ваш лист щодо засудженого Сенцова Олега Геннадійовича <…> повідомляю, що засуджений Сенцов О.Г. своєї згоди на передачу відомостей про стан його здоров’я та інших особистих даних не давав.

<…>

У ході відвідування ФКУ «ВК №8» УФСВП по ЯНАО відбулася особиста бесіда з засудженим Сенцовим О.Г., від якого скарг чи інших заяв не надходило».

Я попросив прокоментувати цю відповідь справжнього правозахисника – добру знайому Сенцова Тетяну Щур із Челябінська. Вона була членом Челябінської Громадської спостережної комісії другого і третього скликань, коли, на відміну від нинішнього, четвертого скликання, правозахисники в російських ГСК переважали.

– Що тут скажеш. Це типова стилістика для «правозахисників» ГСК останнього набору. Відповідь за своєю формальністю просто жахлива, хоча витримана так, що, якби це була відповідь прокуратури або ФСВП, нема до чого причепитися.

– Ймовірно, нинішні члени ГСК десь там раніше і працювали.

– Ймовірно. Для правозахисників, якими апріорі повинні бути члени ГСК, подібна відповідь була би просто ганьбою.

– Через жорсткий офіціоз, не притаманний правозахисту?

– Так. ГСК – це громадська структура і в неї немає суворих правил діловодства, які б диктували такий бездушний стиль. Особливо слова “засуджений Сенцов”, що нескінченно повторюються, – це взагалі жах.

– І на обидва моїх запитання, по суті, надана негативна відповідь.

– Цікаво, а вони у Олега ось цей самий дозвіл на «передачу відомостей про стан його здоров’я та інших особистих даних» для вашого інформагентства справді запитували? Не впевнена. А ось в те, що скарг від Олега їм не надходило, можу повірити. А ви б на його місці стали б про щось їх просити? Розумієте, я б їх у принципі не називала б правозахисниками. Навіть у лапках. «ГСКашніки» в кращому випадку. Тим більше, що вони навіть самі себе правозахисниками не називають і не вважають. Більш того – від цього слова шарахаються. Воно для них лайливе, як «п’ята колона», НКО (некомерційні організації) та інші. Люди іншого типу в нинішніх ГСК є дуже рідкісним винятком.

– А у вас самої є якась нова інформація про Олега?

– Ми відправили скарги до Генпрокуратури Росії та прокуратури ЯНАО, центрального апарату ФСВП і Управління ФСВП по ЯНАО, а також до «Пошти Росії».

– На що скаржилися?

– Олегу не віддають посилку – ще з 21 листопада. Взагалі, він пише, що, буває, і місяцями посилки на пошті тримають. Просто неподобство! Зі ФСВП надійшла відповідь, що передали скаргу в округ. А звідти – поки лише підтвердження про те, що скарга отримана і все … Що хочу сказати. Пишіть листи Олегу. 629400 Росія, Ямало-Ненецький автономний округ, м Лабитнангі, вулиця Північна, 33, ВК-8. Сенцову Олегу Геннадійовичу, 1976 р.н. Але якщо надумаєте слати посилку – будьте обережні, обов’язково погоджуйте її із сестрою Олега Наталією Каплан (її легко знайти в інтернеті). Справа в тому, що кількість посилок обмежена. І потрібно добре знати, про що саме просить адресат.

ПІСЛЯМОВА. СОЦІАЛЬНИЙ ВАКУУМ

Готуючи матеріал, я дуже хотів вийти на неформальне спілкування із кимось у Лабитнангі або Салехарді. Але не вийшло. Ні по журналістській лінії, ні по правозахисній, ні по діаспорній.

Але ж в ЯНАО дуже багато українців. За різними даними 8-18%. Це ті, які давно переїхали туди на заробітки, так і нові заробітчани, в тому числі ті, хто працює вахтовим методом. Але особливої соціальної активності вони зараз не виявляють. Бояться втратити роботу (а то й свободу). Невеликі містечка в суворому кліматі Полярного Уралу. Там все на виду. І необережне спілкування може привести до кепських наслідків.

Так що ми повинні звідси боротися за наших в’язнів у Росії.

У майбутньому я продовжу серію подібних нарисів про місця відбування українськими політв’язнями в РФ призначених термінів.

Олег Кудрін. Рига

Фото: Ольга Ситник, Livejournal 

опубліковано УКРІНФОРМ

11 Окт

Сенцов написав листа із СІЗО у Кірові

Сенцов написав, що його доправляють до Ямалу

Український режисер Олег Сенцов 27 вересня написав листа із СІЗО у Кірові. Нижче публікуємо текст листа.

«Николай и Татьяна, здравствуйте!

Пишу вам проездом из г.Киров. Проезжал недавно ваши края в своём очередном вояже, который мне совершенно бесплатно, с питанием и усиленной охраной устроил ФСИН РФ :):) Направляюсь из Якутии на Ямал через Сибирь и Урал.

Я уже прикинул, что за эти три с лишним года, благодаря этому российскому туроператору, смог посмотреть все большие реки России: Волгу, Каму,  Обь, Енисей и Лену. Даже краем видел Байкал из окошка воздушной тюрьмы на рейсе чартером Якутск – Иркутск. Теперь снова намереваюсь не только посмотреть Обь, но и временно поселиться где-то в районе её впадения в одноимённую Губу! :))). Название места – Лабытнанги (надеюсь, что правильно написал), это где-то рядом с Харпом, «Полярной совой» и полярными медведями. Гарантируют полярную ночь и северное сияние. Как по мне, то было бы очень глупо отказываться от столь лестного предложения, тем более, что моего мнения никто особо не спрашивал :)). По пути осмотрел несколько считающихся «страшными» мест: Иркутск, Омск, вот теперь Киров. Кочек не собрал, ничего унижающего достоинство или физического воздействия не было замечено. Режим, но на «будьте любезны». Времена меняются или умело притворяются? Надеюсь, что всё же первое. Писем ваших в Якутии не получал, хотя знал, что вы мне писали. Писал одно от себя, но, судя по всему, оно тоже не дошло. Якутия в этом плане какая-то чёрная дыра.

В целом, у меня всё хорошо, самочувствие нормальное, полёт проходит благополучно :)).  Передавайте всем нашим привет!

На этот адрес писать, естественно, не надо  — сейчас возят по этапам быстро, так что я двинусь дальше раньше, чем вы получите это письмо. (Надеюсь, что получите, если Киров не как Якутия).

На этом разрешите откланяться.

Отдельный привет Саше Кольченко. Не сомневаюсь, что у него всё хорошо: Тундра не пропадёт!  : ))

Всего вам наилучшего!

С уважением,

Олег Сенцов

27.09.17г.»

Українського режисера Олега Сенцова після оголошення вироку неодноразово етапували до різних СІЗО.

Так, на початку вересня 2017 року його етапували з колонії в Якутську до СІЗО-1 в Іркутську.

23 вересня стало відомо, що Сенцова знову відправили по етапу, його місце знаходження наразі невідоме.

25 серпня 2015 Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив Сенцова до 20 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму.

Лист Сенцова з Кірова Опубліковано громадське радіо 11.10.2017

17 Мар

Письмо Сенцова: “Жив-здоров, под охраной”

Украинский режиссер, политзаключенный Олег Сенцов написал из челябинского СИЗО

0,,18598151_303,00

Письмо адресовано Яне Ермаковой, которая опубликовала выдержки из переписки с Сенцовым в своем фейсбуке.  

Яна, привет! Юбилейное письмо!:)) Надеюсь, что оно тебя найдет! Надеюсь что ты не ночуешь под почтамтом в его ожидании, а ведешь нормальную жизнь. Письмецо это, правда, останется без ответа, так как тут, в Челябинске я пробуду сколько еще не знаю, но вряд ли долго, поэтому даже не и не старайся меня застать тут письмом.

Не знаю что тебе писать, пишу просто так, чтобы дать весточку, что у меня все в порядке, жив-здоров, под охраной…

Я читаю Библию. Чисто из познавательных интересов. Очень нравится! Но ты читала мою книгу и понимаешь, что меня трудно назвать религиозным человеком, но для общего развития вполне… Любопытно наблюдать как рождалась легенда, или сказка? Иисус в Новом завете одно говорит, а после его смерти апостолы уже корректируют и растолковывают на свой лад. И это учитывая множественные переводы и вылизывание текста. особенно мне понравилось как апостол Павел поддерживает рабовладельческий строй и строчит инструкции свои подопечным как бабло с новообращенных стричь, а кто не продает свое имущество ради церкви Христовой того анафеме предавать. Или вот Иван Богослов, которому ангел про Апокалипсис наговорил, для разогрева сначала Ангел упомянул, что Иоанн со своей тусовкой правильные христиане, а вот проклятые Николаиты (это те, кто по другому трактовал Новый Завет) еретики. Прям сплю и вижу этот разговор. В общем, больная тема…”

12291032_10208962663129947_6846785374082251064_o

10496180_10208962663049945_162778823707945344_o
 12748061_10208962663089946_2330087766583878689_o

Источник

 

04 Мар

Афанасьев написал из внутренней тюрьмы колонии в Коми

Проект помощи политзаключенным РосУзник опубликовал письма Геннадия Афанасьева из колонии города Микунь в Коми

BEB18924-F821-4237-BE77-A739571B2387_w640_r1_s_cx0_cy34_cw0

“А у нас отличная новость – Гене Афанасьеву стали приходить наши письма, почему-то в ЕПКТ с этим лучше, чем в ИК. Гена пишет о том, как ценна для него поддержка людей, это, наверное, самое главное там – чувствовать, что ты не один. Обязательно пишите ему письма, как и всем остальным ребятам”, – сказано в публикации РосУзника.

gena_letter_epkt_1 gena_letter_epkt_2 gena_letter_epkt_3

 

 

 

 

gena_letter_epkt_3

Напомним, что Геннадия Афанасьева, юриста и фотографа из Симферополя, в конце 2014 года приговорили к семи годам колонии строгого режима по делу о терактах, которые якобы готовили члены «террористической группировки» в Крыму. Его дело рассматривали в особом порядке, поскольку Афанасьев полностью признал вину. Позже он выступил в суде по делу двух других обвиняемых по делу «крымских террористов» — украинского режиссера Олега Сенцова и антифашиста Александра Кольченко — и отказался от признательных показаний, заявив, что оговорил Сенцова под пытками.

В октябре 2015 года сразу после этапирования Афанасьева в ИК-25 его поместили в ШИЗО за якобы найденные лезвия, а в начале февраля 2016 года стало известно, что ему снова ужесточили режим, переведя в ЕПКТ (единое помещение камерного типа)  ИК-31 УФСИН России по Республике Коми (город Микунь).

Нынешний адрес Геннадия Афанасьева:

ЕПКТ ФКУ ИК-31 УФСИН России по Республике Коми,
169060, Усть-Вымский район, г. Микунь, ул. Восточная.

Источник
02 Мар

Громадское ТВ опубликовало открытки для переписки с Кольченко и Афанасьевым

Громадское телевидение опубликовало открытки с актуальными адресами политзаключенных Александра Кольченко и Геннадия Афанасьева.

12779003_1116465405040488_817719143800625644_o 12794730_1116465411707154_1844016837700188943_o

 

Указаны адреса Афанасьева и Кольченко, где они отбывают наказание.

По этим адресам можно отправлять письма “крымским заложникам” и поддерживать их. Также можно писать через форму на сайте Комитета солидарности или через сайт РосУзник: http://rosuznik.org

Вкладывайте чистый конверт с маркой, чтобы ребята также имели возможность ответить.

Громадське ТВ
25 Фев

Письма Александра Кольченко из ростовского СИЗО

На сайте проекта РосУзник опубликованы новые письма политзаключенного Александра Кольченко, которые он писал находясь в СИЗО в Ростове

Александр Кольченко

Александр Кольченко

Переписка Анастасии и Александра Кольченко

Привет, Настя! Был очень рад получить твое письмо. Спасибо за поздравления. Хотя и с опозданием, я тоже поздравляю тебя с наступившим Новым Годом и желаю всего наилучшего (передавай также поздравления Кате и Паше, и всем ребятам и дамам). Хочу поблагодарить тебя за рекомендованную литературу. Пока я в ожидании путешествия, но в дальнейшем, когда приеду в пункт назначения, постараюсь последовать твоим советам. За последний месяц прочитал антиутопию «О, дивный новый мир» и роман «По ком звонит колокол». Очень интересно, но и то, и другое навевает на грустные мысли. Сейчас повторно перечитываю «Хлеб и Воля» П. Кропоткина и сборник поэзии Франка. Также сейчас слушаю курс лекций по химии в рамках школьной программы.

У меня по-прежнему все хорошо. Подогревают местные (и не только) дамы и ребята, заходят в гости представители Генерального консульства Украины в Ростове-на Дону.

Недавно посмотрел фильм «Страна Оз». По дичайшему черному юмору — настолько черному, что в некоторые моменты уже становилось жалко главную героиню. Один знакомый сказал, что на Урале люди примерно так и живут, только без тени намека ни на какой юмор. Можно и не верить этому, но когда вспоминаешь документальный фильм про Алешеньку — Кыштымского карлика — то думаешь, «а почему бы и нет?».

Пиши обязательно как у тебя дела? о чем думаешь? Пишешь ли новые стихотворения, записываешь ли новые треки?

Желаю тебе творческих успехов.

Одевайся, пожалуйста, теплее и ешь побольше витаминов.

Очень за тобой скучаю.

Александр Кольченко (08.02.2016) >>>

Переписка Марии Ткачевой и Александра Кольченко

Здравствуйте, Мария! Большое спасибо за поздравление и пожелания. Было интересно прочесть Ваш развернутый ответ. Попытаюсь в паре слов ответить на Ваши вопросы.

В старших классах школы, во время изучения истории Гражданской войны в России и Украине мне стало интересно, почему столько внимания в учебнике уделялось большевикам и белогвардейцам, УНР и Директории, — и всего пару абзацев по РПАУ (м). Стал читать литературу о махновщине и об анархизме в целом. Кроме того, приходилось принимать участие в уличных драках с неонацистами; познакомился с ребятами схожих со мной взглядов, интересов, досуга из других городов.

Не могу сказать, что за время пребывания в тюрьме научился чему-либо, или изменился. Могу отметить, что на своем опыте убедился в том, как работает российская репрессивная система — ФСБ, суды… Познакомился со многими интересными людьми (как по ту, так и по эту сторону решетки), услышал ряд историй о сфабрикованных делах (знаю, что не все услышанное следует принимать за правду — но это справедливо и относительно стороны обвинения; к тому же некоторые из этих историй напоминают в какой-то степени наше уголовное дело).

И, хотя я читаю здесь крайне мало и крайне медленно, на воле я никогда не читал столько книг.

Одна подруга писала мне, что изучает альтернативные методы педагогики: «методика Марии Мантессори», вольфдорская школа, школа Саммерхил. Хотел спросить: читали ли Вы что-нибудь о подобных методах? И напишите как у Вас дела? — мне будет интересно.

Буду ждать следующего письма.

Спасибо за поддержку!

И еще — за сказку.

Александр Кольченко (08.02.2016) >>>

Переписка Влада и Александра Кольченко

Владу Ходаковскому.

Привет, Влад! Получил твое письмо — спасибо за поздравление и пожелания.

У меня в последние годы перед закрытием тоже не было какого-то предновогоднего настроения. Хотя раньше, бывало, снимали квартиру на 2-ое суток и отмечали составом по 20–30 человек, с гостями из России, Украины. Было очень весело.

Я фильм «Аватар» тоже посмотрел только недавно. Может быть, он неплохой, но у меня он не вызвал каких-то особых впечатлений (я вообще в тюрьме посмотрел много фильмов, которые не видел ранее). Зато я неплохо посмеялся, смотря фильм «Страна Оз» — о суровой российской реальности, по дичайшему черному юмору. Хотя в некоторые моменты настолько становилось жалко главную героиню, что было совсем не смешно и не весело.

А что касается интернет-войн — мне кажется, что ты уделяешь слишком много внимания таким мелочам и принимаешь это слишком близко к сердцу. Даже в интернете есть много вещей поинтересней, не говоря уже о реальной жизни вокруг. Может быть нынешняя экономическая ситуация и действия властей немного протрезвит людей.

Спасибо за поддержку!

Александр Кольченко (08.02.2016) >>>

Переписка Алексея Полиховича и Александра Кольченко

Привет, Лёша!

У меня всё хорошо. 4-го февраля нас дёрнули на этап: меня — в Челябинск, Олега — в Иркутск. Сейчас живу в Воронеже в транзитной хате. Очень много знакомств и впечатлений от поездки — а ведь это только начало пути.

В «четвёрке» (Ростовское ФСБшное СИЗО) была хорошая библиотека: все книги классифицированы по жанрам и много достойно интересной литературы. На Ростоском централе библиотекой пользоваться не довелось, но я слышал, что там слабая библиотека и литература там приемущественно криминального жанра. На централе каждый день смотрел РБК — так что я в курсе всех основных новостей. Но всё равно большое спасибо за новости.

Спасибо за заботу и за предложенную помощь. Пока я ни в чем не нуждаюсь — всё необходимое есть. Но буду иметь тебя в виду, если возникнет надобность в чём-нибудь.

Буду ждать следующее письмо.

Спасибо за поддержку!

Александр Кольченко (16.02.2016)>>>

Переписка Никиты Канунникова и Александра Кольченко

Привет, Никита! Получил твоё письмо — спасибо!

На самом деле те слова, что ты написал на плакате не мои. Просто я не помню цитату дословно и кому она принадлежит. К тому же эти слова мне кажутся настолько очевидными, что я не стал их брать в кавычки.

А то, что люди довольны своим положением подчинённых ещё не предполагает отсутствия классовых противоречий. Так, например, в КНДР люди искренне довольны своей жизнью — настолько, что аж становится страшно, когда по ТВ видидшь демонстрации и факельные шествия. Но, думаю, мало кому придёт в голову назвать этот политический режим демократическим.

И если 90% населения РФ довольны Вованом, неужели и мы должны считать его крутым пацаном?

Я читал публицистику Толстого, книга называется «Пора понять» — сборник статей. Очень крутая интересная книа. А с его художественными произведениями я не знаком.

Сейчас следую этапом на Челябинск. Пока остановился в транзитной хате в Воронеже. Очень много знакомств и впечатлений.

Пиши, как у тебя дела и что происходит по ту сторону решетки.

Жду следующего письма.

Спасибо за поддержку!

Александр Кольченко (16.02.2016)>>>

РосУзник