07 Авг

Дмитро Дінзе відвідав Олега Сенцова і розповів про його стан

Український режисер, політв’язень Кремля Олег Сенцов, ув’язнений у колонії міста Лабитнангі в Росії, перебуває у поганому стані. Зокрема, у нього сильно знизився гемоглобін, що призвело до анемії, а також дуже низький пульс, близько 40 ударів на хвилину.

Про це Громадському повідомив адвокат Дмитро Дінзе після відвідин Сенцова.

Він зазначив, що в Олега погано з серцем, і його два рази намагалися вмовити виїхати у лікарню. Йому також стало зле через те, що в Лабитнангі стало дуже тепло, а в нього нині погана переносимість спеки.

Олег відчуває слабкість в усьому тілі.

На питання про те, чи є можливість, що Сенцов припинить голодування, адвокат відповів, що припиняти голодування політв’язень не планує.

Сенцов також зазначає, що проти переведення його у цивільну лікарню Лабитнангі, оскількі «завідувач реанімаційним відділенням агресивно до нього ставиться, і ймовірніше за все, може лише нашкодити йому».

Він також проти переведення його у лікарню деінде, «оскільки просто не витримає етапування і може померти».

Опубліковано Громадське 07.08.2018

28 Июл

Медведчук про перспективи звільнення Сенцова і Кольченка

Прориву в питанні обміну полоненими на переговорах у Мінську очікувати не варто, оскільки наразі українська сторона та угруповання сепаратистів не можуть порозумітися щодо того, яким чином здійснити цей обмін. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив один із представників України у гуманітарній підгрупі Мінської тристоронньої контактної групи Віктор Медведчук. За його словами, задля проведення обміну між сторонами угруповання «ДНР» та «ЛНР» наразі вимагають від української влади ухвалення закону про амністію. Призначення Віктора Медведчука у мінську підгрупу свого часу викликало широкий розголос. Попри тісні стосунки з президентом Росії Володимиром Путіним (який є хрещеним батьком доньки українського політика), Віктор Медведчук призначений у підгрупу від України. Як раніше зазначив президент України Петро Порошенко, Віктор Медведчук у складі гуманітарної підгрупи займається питанням звільнення полонених українських громадян на Донбасі та на території РФ.

27 липня у Мінську заплановане чергове засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Радіо Свобода наводить фрагмент бесіди журналістів із Віктором Медведчуком, що стосується теми звільнення полонених.

– Ви причетні до звільнення Савченко, а також Афанасьєва і Солошенка. Ці звільнення сталися досить стрімко, майже одне за одним. Чому тепер цей процес знову зупинився? Чому ми не бачимо звільнення, наприклад, Сенцова й Кольченка?

– По-перше, це різні категорії – те, про що ви запитуєте. Є люди, які утримуються в Донецьку й Луганську (як є й такі, яких утримують у Києві) у зв’язку з подіями, що мали місце на території проведення антитерористичної операції– я маю на увазі кризу, бойові дії, що тривали й частково тривають на Донбасі. Є люди, які скоїли злочини, і відбувають покарання чи притягнуті до відповідальності на території Росії. Лише один приклад має стосунок до Мінська, на мою думку, – це Савченко. Адже Савченко брала участь у бойових діях на сході, на Донбасі. Решта (українців у Росії, які відбувають там покарання або є підозрюваними у скоєнні злочинів – ред.) ніякого стосунку до Донбасу не має. Сенцов, Кольченко, Афанасьєв були засуджені за злочин, які, як стверджується у вироці суду, що набув чинності у Російській Федерації, скоїли злочин на території Криму, який де-юре сприймається Росією як її територія.

– Вам не здається, що це – формальність? Що і Крим, і Донбас – це частина однієї, більшої проблеми?

– Тому я й займаюся цим. Якби мені так не здавалося, я б цим не займався. Я тому й займаюся, бо десь це пов’язано з Кримом, що де-юре є українським, з Донбасом, що є українським, але нині офіційний Київ не може контролювати ситуацію там. Крім Савченко, Афанасьєва та Солошенка, є ще 9 людей, якими я займаюся, ведучи переговори у Росії про можливість їхнього звільнення. Тож є така проблема, але це не значить, що у когось є обов’язок.

Ніхто не зобов’язував того ж Путіна ухвалювати якісь рішення по Савченко. Для Путіна є рішення російського суду, що набуло чинності. Савченко була засуджена, і вирок набув чинності. Путін сказав, що було головним для нього в питанні звільнення Савченко. Не вимоги якихось міжнародних інстанцій, лідерів інших держав, а те, що, по-перше, в обмін були звільнені двоє громадян Російської Федерації Єрофеєв і Александров, засуджені в Україні й помилувані президентом Порошенком, і, по-друге, звернення постраждалих – дружина одного з загиблих журналістів та сестра одного з загиблих. Ось це – причини, чому він ухвалив таке рішення.

Зараз переговорний процес йде далі. Ми кажемо: є Кольченко, є Сенцов, є Карп’юк, є Клих, є ще кілька людей – нам потрібно знайти підстави. Вони всі засуджені, всі відбувають покарання. Чому їх потрібно звільнити? Або вони незаконно засуджені і це потрібно доводити, або є інші причини, що можуть дозволити президенту Російської Федерації їх помилувати. Це потрібно аргументувати. Про це потрібно домовлятися, потрібно про це просити – цим я й займаюся, щоб повернути на батьківщину громадян України.

– Чи займаєтеся Ви долею громадян України, арештованих на території Криму (наприклад, фігурантів справи про причетність до організації «Хізб ут-Тахрір»), або тих, які перебувають під слідством на території Криму (наприклад, автор Радіо Свобода, український журналіст Микола Семена)? Чи це обговорюється з російською владою?

– Мною ні. Я не отримував такого доручення ані від президента України, ані від Міністерства закордонних справ. Якщо це питання порушать, я, звісно, готовий до обговорення – з огляду на те, що я контактую з представниками російської влади. Але ці питання переді мною не порушували.

Матеріал підготували Олена Ремовська та Крістофер Міллер.

Повний текст публікації читайте на веб-сайті Радіо Свобода
17 Июн

Минюст РФ не признал вопрос о выдаче Киеву Сенцова своей компетенцией

Вопрос о выдаче Киеву осужденных в РФ украинских граждан Олега Сенцова и Александра Кольченко не относится к компетенции министерства юстиции РФ, заявил “Интерфаксу” в четверг в кулуарах Петербургского экономического форума глава ведомства Александр Коновалов.

“Не ко мне вопрос. Я много раз говорил, те документы, которые к нам поступают по процедуре передачи осужденных лиц, решаются в обычном порядке, и это занимает определенное время”, – сказал Коновалов в ответ на просьбу прокомментировать процесс выдачи Киеву Сенцова и Кольченко.

Министр отметил, что “так же и по Савченко эти документы рассматривались, но потом решение состоялось в другой плоскости: на основании дипломатических договоренностей оно состоялось быстрее, чем была проделана наша процедура”.

Коновалов затруднился ответить, поступали ли документы о выдаче украинских осужденных на родину в рамках процедуры обмена, и предложил обратиться за комментарием в МИД.

Опубликовано Интерфакс 16 июня 2016
admin Опубликовано в рубрике Без рубрики
15 Июн

ОГЛЯД: Українські політичні в’язні в Росії – коли повернуться всі?

Додому з Росії повернулося вже троє українських політв’язнів. Однак за ґратами в РФ залишається ще кілька десятків українців. Чи варто сподіватися на швидке повернення усіх в’язнів, з’ясовувала DW.

0,,19329947_303,00

Декілька десятків телекамер, величезна кількість журналістів напружено чекають біля входу до київської полікліники Державного управління справами – саме сюди прямо з аеропорту мають доставити звільнених із Росії політв’язнів-українців Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенка. Першим з’являється президент України Петро Порошенко, який веде матір та бабусю Афанасьєва. За декілька хвилин під’їжджає карета швидкої допомоги, і з неї виходять звільнені українці.

“Ми перемогли”, – каже Афанасьєв до своєї матері, вперше обіймаючи її за довгий час. 26-річний Геннадій у чорній в’язничній робі виглядає стомленим, проте щасливим. У 73-річного важкохворого Юрія Даниловича від хвилювання трясуться руки, проте обидва поспішають висловити подяку за підтримку. “Десять місяців, один рік і десять днів я чекав цієї хвилини. Я вірив, що вона настане”, – були перші публічні словами Солошенка на волі.

Чому саме Афанасьєв та Солошенко?

Геннадія Афанасьєва затримали у травні 2014 року в Сімферополі. Його звинуватили в участі у терористичному угрупуванні, організованому Олегом Сенцовим, та підготовці терактів у Криму. Афанасьєв погодився на співпрацю зі слідством, дав показання проти Сенцова та Кольченка й отримав сім років позбавлення волі.

Геннадій Афанасьєв

Проте під час процесу над “кримськими терористами” у Ростові-на Дону він заявив, що усі його свідчення були дані під тиском унаслідок катувань. Згодом його адвокат Олександр Попков детально описав усі тортури, які пережив Афанасьєв. Кримчанина відправили відбувати покарання у Сиктивкарі на півночі Росії, де тиск на нього продовжувався – значну частину ув’язнення він провів у штрафному ізоляторі. Під час етапування та через погані умови утримання Афанасьєв дістав зараження крові, що спричинило фурункульоз, який йому не лікували.

Юрія Солошенка, 73-річного пенсіонера з Полтави, звинуватили у шпигунстві та засудили до шести років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Справа Солошенка розглядалася у режимі секретності, тому більшість деталей залишилися невідомою. До виходу на пенсію Солошенко був директором заводу “Знамя”, який виробляв компоненти для радіоелектронної зброї. Юрія Даниловича затримали в Москві у серпні 2014 року, куди він прибув на запрошення товариша – начебто задля випробування нового приладу. Саме тоді йому висунули звинувачення у шпигунстві, а ще через рік винесли вирок. Більше року він утримувався у тюрмі “Лефортово”, де йому обмежували зустрічі з родичами та українськими консулами. Під час ув’язнення стан чоловіка погіршувався. На тлі нервової напруги хворе серце весь час змушувало звертатись до лікарів, а згодом у Солошенка виявили онкологічне захворювання.

За словами адвокатів, правозахисників та учасників переговорів щодо звільнення, саме ці фактори загрози здоров’ю та життю стали вирішальними для повернення саме цих ув’язнених першими. Офіційно Афанасьєв та Солошенко були помилувані Володимиром Путіним за їхнім проханням без визнання власної провини. Натомість до Москви доправили двох громадян України – одеських журналістів Олену Гліщинську та Віталія Діденка, яких звинуватили в сепаратизмі та спробі створити “Народну раду Бессарабії”.

Скільки українців ще утримується в РФ?

За даними організації “Меморіал”, у російських в’язницях утримуються щонайменше 20 політичних в’язнів-українців. У більшості справ російським судом вже були винесені вироки. У пресі ці гучні процеси відомі як “справа кримських терористів”, “кавказька справа”, “справа шпигунів” та “справа кримських татар”.

Олег Сенцов

Надія Савченко, яку звільнили у кінці травня, стала першою з українців, які повернулися додому. У “справі кримських терористів” залишається ще троє фігурантів, які досі перебувають за ґратами в Росії. Серед них Олег Сенцов та Олександр Кольченко, які отримали 20 та 10 років позбавлення волі відповідно, а також Олексій Чирній, який визнав свою провину та отримав сім років ув’язнення.

У ході гучної справи Миколи Карпюка та Станіслава Клиха, розгляд якої нещодавно завершився у Грозному, українців засудили до 22,5 та 20 років позбавлення волі відповідно за начебто участь у першій чеченський війни проти російських військ. Обидва засуджені своєї провини не визнають та стверджують, що зізнання давали під тортурами.

Окрім Юрія Солошенка, у шпигунстві також звинувачують ще двох українців – Сергія Скирту та Валентина Виговського. Процес проти кримського бізнесмена Виговського був закритим, він отримав 11 років суворого режиму.

Окремо проходять справи Сергія Литвинова, якого ув’язнили на вісім з половиною років колонії суворого режиму, а також кримських євромайданівців Олександра Костенка та Андрія Коломійця. Останніх кримський суд визнав винними у нападах на співробітників “Беркуту” в Києві навесні 2014 року, вони отримали чотири та десять років ув’язнення відповідно.

“Справа кримських татар” об’єднує декілька окремих справ. Ідеться про справи учасників мітингу 26 лютого 2014 року в Сімферополі, несанкціонованої зустрічі Мустафи Джемілєва 3 травня 2014 року на адміністративному кордоні з Кримом, а також про справу заборони Меджлісу кримськотатарського народу та справу проти організації “Хізб ут-Тахрір”. Точну кількість обвинувачених по цих справах дізнатися не вдається, адже протягом останніх двох років велика кількість кримських татар на півострові зникла. За даними Меджлісу, кількість утримуваних сягає двох десятків людей.

Хто наступний повернеться?

Під час повернення як Надії Савченко, так і Афанасьєва та Солошенка президент Порошенко наголошував, що це стало можливим завдяки мінським угодам. “Так, нам вдалося! І так ми будемо робити, доки останній українець не буде визволений із заручників. Ми будемо продовжувати, щоб і Сенцов, і Кольченко, і всі інші повернулися додому”, – заявив Порошенко журналістам.

Учасники переговорних процесів зазначають, що у великій мірі процес помилування та повернення ув’язнених залежить від політичної волі, а домовленості досягаються на вищому рівні. Представниця України у гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи в Мінську Ірина Геращенко неодноразово зазначала, що у першу чергу мають бути звільнені в’язні, які мають проблеми зі здоров’ям.

На даний момент, за словами правозахисників, які проводять кампанію LetMyPeopleGo, найскладніша ситуація у двох арештантів. Це Станіслав Клих, якого дуже сильно катували, що вплинуло на його психологічний стан. А також Олексій Чирній із “групи Сенцова”, до якого теж застосовували тортури. За останніми повідомленнями, Чирнія вже доставили до Москви з постійного місця ув’язнення для проходження психологічної експертизи. Ці факти вказують на те, що Клих та Чирній можуть стати наступними українськими політв’язнями, яких звільнять або обміняють.

Текст: Анастасія Магазова

Опубліковано dw.com 15 червня 2016
15 Июн

Вопрос скорейшего освобождения Сенцова, Карпюка и Клыха будет приоритетным на переговорах в Минске

Вопрос скорейшего освобождения граждан Украины Олега Сенцова, Николая Карпюка и Станислава Клыха будет в качестве приоритетного подниматься на переговорах в Минске, сообщил пресс-секретарь президента Украины Святослав Цеголко.

“Президент Украины на всех уровнях поднимает вопрос освобождения всех украинских заключенных, в том числе Сенцова, Клыха и Карпюка”, – сказал С.Цеголко журналистам, отвечая на вопрос агентства “Интерфакс-Украина” относительно дальнейших перспектив освобождения украинских заключенных в РФ.

По его словам, по поручению президента, этот вопрос будет подниматься украинскими переговорщиками в Минске.

Отвечая на уточняющий вопрос относительно методов освобождения, С.Цеголко отметил, что речь даже идет о дальнейшем международном давлении на РФ с целью освобождения украинцев.

Опубликовано Интерфакс Украина 15 июня 2016
15 Июн

Москва и Киев обсуждают обмен граждан, в том числе Сенцова

Россия и Украина ведут совместную работу по обмену различных кандидатур, в том числе режиссера Олега Сенцова, но зависеть все будет от решения главы государства, заявил журналистам пресс-секретарь президента РФ Дмитрий Песков.

“Контакты осуществляются. Весьма активно работает представитель Украины по гуманитарным вопросам Минской группы Медведчук. Разговоры ведутся по различным кандидатурам. В данном случае в этом направлении совместная работа, наверняка, ведется”, – сказал Д.Песков, отвечая на вопрос, возможна ли подвижка в деле обмена украинского режиссера О.Сенцова.

“Но опять же, все будет зависеть, но я могу сказать только с нашей стороны, от окончательного решения главы государства”, – подчеркнул Д.Песков.

Опубликовано Интерфакс Украина 15 июня 2016
09 Июн

В Нью-Йорке прошел пикет за освобождение украинских политзаключенных в РФ

7 июня в Нью-Йорке активисты пикетировали здание генерального консульства Российской Федерации.

5ed4ed0-13_628x420 Их требование – прекратить уголовное преследование украинцев, которые отбывают сроки в тюрьмах России. Речь идёт о трёх десятках заключённых. Среди них: украинский режиссёр Олег Сенцов и активист Александp Кольченко.

 

13401113_10209735956621801_1719969929_n

 

13414022_10209735956421796_517596930_n

 

Опубликовано 7 июня 2016 
04 Июн

Вся надежда на экстрадицию. Приговор Сенцову и Кольченко оставили в силе

Верховный суд Российской Федерации отказался рассматривать кассационную жалобу на приговор Олегу Сенцову и Александру Кольченко. Тем самым разрушились надежды на то, что их дело отправят на повторное рассмотрение и суровое решение суда первой инстанции будет пересмотрено. По словам адвокатов крымчан, теперь остается надеяться на то, что Киев и Москва смогут договориться об экстрадиции Олега и Александра в Украину.

Олег Сенцов и Александр Кольченко

О том, что Верховный суд России отказал адвокатам Олега Сенцова и Александра Кольченко в рассмотрении кассации, стало известно 2 июня. Эту новость сообщила пресс-служба суда.

«Вынесено решение об отказе в передаче дела и кассационных жалоб адвокатов для рассмотрения в судебном заседании суда кассационной инстанции», – сообщили корреспонденту Крым.Реалии в пресс-службе.

Светлана Сидоркина

Адвокат Александра Кольченко Светлана Сидоркина сообщила, что об отказе рассматривать жалобу она узнала из прессы.

«Там такой порядок: документы поступают в Верховный суд. Судья Верховного суда пакет документов исследует и, если он считает нужным возобновить производство по делу истребовать документы, рассмотреть дело и уведомить стороны, тогда он уведомляет. В данном случае, документы были истребованы, но, видимо, суд посчитал, что нет оснований для передачи дела для рассмотрения судом кассационной инстанции», – пояснила она корреспонденту Крым.Реалии.

По ее словам, ранее адвокаты крымчан возлагали надежды на то, что Верховный суд все-таки рассмотрит их жалобу и изменит квалификацию преступления, которую им вменяют, – терроризм.

Как сообщалось, в августе 2015 года Северо-Кавказский окружной военный суд приговорил кинорежиссера Олега Сенцова и антифашиста Александра Кольченко к 20 и 10 годам лишения свободы соответственно. Крымчане были обвинены в участии в диверсионно-террористической группировке «Правого сектора». Сами крымские заключенные и их защитники считают обвинения абсурдными и политически мотивированными. Политзаключенными их признал и российский правозащитный центр «Мемориал».

«На наш взгляд, были существенные нарушения именно по определению квалификации тех действий, которые им вменяли. Поскольку состава не было тех преступлений, которые им вменяли. Но Верховный суд не внял этим аргументам», – сказала Светлана Сидоркина.

По примеру Надежды Савченко

В данный момент Олег Сенцов находится в исправительной колонии Якутии. Его сестра Наталья Кочнева в комментарии для Крым.Реалии сообщила, что он не жалуется на условия содержания и не подвергается прессингу со стороны администрации.

«Олег в Якутске, надеется на экстрадицию и скорый приезд в Киев, написал 4 сценария, сейчас ничего не пишет. Говорит, что там холодно, но терпимо, с сокамерниками ладит, получает письма. Его не прессуют, в отличие от других политзаключенных, ни разу не был в ШИЗО, – сообщила Наталья Кочнева.

Александр Кольченко отбывает срок в Копейске, расположенном в Челябинской области. Колония, в которую он попал, пользуется плохой репутацией: в 2012 году там произошел бунт заключенных. Их вынудило пойти на этот шаг то, что администрация требовала от них непомерные поборы и применяла насилие в случае отказа платить.

Член челябинской Общественной наблюдательной комиссии (ОНК) Татьяна Щур сообщила, что после этого скандала ситуация изменилась и сейчас копейская колония находится под пристальным вниманием медиа и правозащитников.

По словам члена ОНК, она с коллегами регулярно посещает Александра и следит за тем, в каких условиях он содержится. Когда крымчанин попал в колонию, ему дважды объявляли взыскания и отправляли в штрафной изолятор. Правозащитница утверждает, что на самом деле оснований для штрафов тогда не было и администрация пыталась надавить на Александра. Но впоследствии подобные ситуации не повторялись.

Александр Кольченко

«У Александра вроде бы сложились нормальные отношения с соотрядниками. Мы ходили к нему с нашим психологом, он достаточно дружелюбно был расположен. Ответил на все вопросы. Психолог сделал вывод, что у него совершенно нормальное душевное состояние и оптимистичное», – рассказала Татьяна Щур.

Как сообщила она, Александр беспокоится о будущем и жалеет, что теряет время. Он старается больше читать, пользуясь тем, что в копейской колонии приличная, по российским меркам, библиотека.

В колонии Александру Кольченко предложили устроиться на работу, но он отказался. По словам Татьяны Щур, крымчанин решил, что, работая, он будет тратить время впустую, а зарплата там маленькая. Недавно Александра посетила его мама Лариса Кольченко. По ее словам, одной из самых обсуждаемых тем у них стало освобождение Надежды Савченко. Адвокаты крымчан надеются, что их подопечных можно будет вернуть на родину по тому же сценарию.  «Если Савченко можно, значит и всех остальных можно. Вопрос только, как договорятся», – отметила адвокат Светлана Сидоркина.

Больше шансов – у Афанасьева

Еще в марте Министерство юстиции Украины направило в российский минюст письмо с просьбой экстрадировать Олега Сенцова, Александра Кольченко и Геннадия Афанасьева. В ответ российское министерство заявило, что приняло письмо к рассмотрению и в данный момент изучает документы для возможной выдачи крымчан.

Изначально адвокаты надеялись, что их подзащитных обменяют на российских разведчиков Александра Александрова и Евгения Ерофеева. Но Украина их выдала в обмен на Надежду Савченко. За неделю до этого Геннадий Афанасьев был этапирован в московское СИЗО «Лефортово». Его доставили туда из исправительной колонии Сыктывкара, в которой он отбывал наказание.

Геннадий Афанасьев был приговорен к 7 годам лишения свободы еще в декабре 2014 года. Он пошел на сделку со следствием и сначала дал показания против Олега Сенцова и Александра Кольченко. Однако на суде Геннадий заявил, что оговорил своих товарищей под пытками. В итоге его отправили отбывать наказание в Республику Коми, где, по словам его адвоката Александра Попкова, он подвергся травле со стороны администрации колонии.

Похоже, что в данный момент именно Геннадий имеет лучшие шансы на освобождение. По крайней мере, украинские власти говорят о высокой вероятности возвращения его, а также еще одного украинского политзаключенного Юрия Солошенко. В то же время пресс-секретарь президента России Дмитрий Песков несколько дней назад заявил, что не может подтвердить наличие договоренности об освобождении Геннадия Афанасьева.

Украинские правозащитники отмечают, что освобождение фигурантов «дела крымской четверки» зависит от дипломатических усилий Киева и политической воли российского президента. Участница общественной кампании LetMyPeopleGo Палина Бродик говорит, что испытывает сдержанный оптимизм по поводу активизации переговоров между Украиной и Россией по политзаключенным.

«Все дела, отслеживаемые в рамках кампании LetMyPeopleGo, однозначно являются политически мотивированными. Следовательно, главным условием для освобождения украинцев является политическая договоренность между сторонами. Формально это может быть оформлено как помилование с возможным обменом на новых, пока еще никому не известных, граждан Российской Федерации», – отметила активистка.

Тем временем в Украине и других странах не прекращается кампания солидарности с фигурантами дела Сенцова-Кольченко. Активисты киевского объединения «Комитет солидарности» объявили о проведении недели единых действий в их поддержку, которая проходит с 26 мая по 4 июля. Акции с требованием освободить крымских политзаключенных уже прошли в Киеве, Харькове, Москве, Лейпциге и готовятся в Кракове и Берлине.

Опубликовано Крым.Реалии 2 июня 2016