15 Июн

Спільнота УКУ підтримує українського кінорежисера Олега Сенцова

Червень – це традиційно складний місяць для кожної університетської спільноти: студенти закінчують навчання і дописують роботи, викладачі їх перечитують і приймають іспити, науковці завершують статті і проводять підсумкові семінари. Панує певна атмосфера завершеності, фінішу – академічне життя готується до літньої сплячки. Тому розуміємо, що виходити з новими ідеями чи проектами у такий сезон не дуже ефективно. Однак, є час, який ми не вибираємо. Бо часу, властиво, немає.

Мабуть, кожен з нас з тривогою і страхом слідкує за долею українського кінорежисера Олега Сенцова, незаконно засудженого, утримуваного на далекій півночі Російської Федерації – увʼязненого, але незламного. 14 травня 2018 р. він оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити 64 українських політвʼязнів. Його голодування у тихий період відпусток є жестом великої сили і відчаю. Сенцов готовий віддати життя, щоб світ схаменувся та усвідомив, що #TheyAreStillThere. Вони ще там. Він і десятки невинних людей, що стали заручниками нелюдської системи. Олег Сенцов добровільно вибрав відчайдушний жест стати голосом вопіющого в пустелі – щоб своїми стражданнями і дуже ймовірною жертвою закричати на весь світ.

Його доля болить, майбутнє лякає. Що завтра? Чи витримає? А що, якщо? Що можу зробити я?

Олег у своїй жертві показує нам приклад сили безсилих. Тих, про яких говорив Вацлав Гавел, якими були колись українські борці Руху опору і якими можемо бути ми сьогодні.

Пропонуємо, щоб кожен з нас окремо і УКУ як спільнота доєдналися до зусиль звільнення Олега Сенцова та інших українських в’язнів.

То що ж ми можемо зробити?

-Молитися. Щиро. Віддано. Постійно.

-Говорити. Не відмахуватися від цієї болісної, зовсім не літньої теми. Слідкувати і розповідати.

-Приєднуватися до ініціатив – онлайнових і вуличних. Одиночні протести зі скромними плакатами роблять часом дива.

-Вірити в символи – відмова від вечері чи день голодування у солідарності стануть нагодою зосередитися і не дати забути. Бодай собі.

Незабаром в Центрі Шептицького УКУ з’явиться банер у підтримку Олега Сенцова. Хай він стане постійним нагадуванням і закликом до молитви і дії. Для кожного з нас. Бо #TheyAreStillThere.

Мирослав Маринович

Джерело: Український католицький університет

nazarova Опубликовано в рубрике Без рубрики
16 Май

Сенцов объявил бессрочную голодовку с требованием освободить украинских политузников


Олег Сенцов в суде, архивное фото
Олег Сенцов в суде, архивное фото

«Я, Сенцов Олег, гражданин Украины, незаконно осужденный российским судом и находящийся в колонии города Лабытнанги, объявил бессрочную голодовку с 14 мая 2018 года. Единственным условием ее прекращения является освобождение всех украинских политзаключенных, находящихся на территории России. Вместе и до конца. Слава Украине!» – говорится в тексте письма Сенцова.

Письмо Сенцова
Письмо Сенцова

Сенцов и крымчанин Александр Кольченко были задержаны представителями российских спецслужб в Крыму в мае 2014 года по обвинению в организации терактов на полуострове. В августе 2015 года Северо-Кавказский окружной военный суд в Ростове-на-Дону приговорил Сенцова к 20 годам колонии строгого режима по обвинению в террористической деятельности на территории Крыма. Кольченко получил 10 лет колонии. Оба свою вину не признали.

Правозащитный центр «Мемориал» внес Сенцова и Кольченко в список политзаключенных.

Источник: Крым Реалии

12 Дек

Европейская киноакадемия и Ай Вэйвэй: Свободу Олегу Сенцову!

Украинский режиссер, писатель, драматург и активист Олег Сенцов должен быть освобожден безо всяких условий. Об этом говорили на церемонии вручения наград Европейской киноакадемии, состоявшейся 9 декабря 2017 года в Берлине.

Ведущий церемонии, продюсер, заместитель главы Киноакадемии Майк Дауни зачитал со сцены отрывок из письма, написанного Олегу известным китайским художником и активистом Ай Вэйвэем: “Дорогой Олег, я знаю о твоем деле благодаря Европейской киноакадемии. Они держат меня в курсе относительно твоей истории и текущей ситуации. Выдвинуть уголовные обвинения против художника или кинорежиссера за то, что он выражает свое мнение – это абсолютное нарушение свободы слова и прав человека. Это не только приносит в жертву свободу индивида – это наносит вред всему обществу. Как коллега-художник, я прошу российские власти немедленно освободить тебя, без каких-либо условий. Ай Вэйвэй”.

Сам Ай Вэйвэй, присутствовавший на церемонии, был ранее неоднократно репрессирован за свои выступления в Китае – как сказал Майк Дауни, он “является известным художником, знающим из личного опыта, что такое тюрьма изнутри”.

После зачтения письма, Майк Дауни продолжил от себя: “Мы должны продолжать борьбу за освобождение Олега. Мы не должны терять надежду. И я думаю, есть люди, которые молятся за это освобождение. Молиться – это не моё; но если бы я молился – то мои молитвы были бы о том, чтобы в следующем году мы провели такую же часть церемонии, еще один раз, и чтобы Олег был на ней вместе с нами, стоял рядом со мной, вместе с вами, и мы бы праздновали его освобождение. Свободу Олегу Сенцову!”

Европейская киноакадемия с 2014 года ведет кампанию за освобождение Олега Сенцова. Видеообращения с требованием свободы для украинского режиссера и активиста записали виднейшие современные деятели кино.

Фотографии взяты с видеозаписи церемонии Европейской киноакадемии на Фейсбуке

#FreeOlegSentsov

Artist Ai Weiwei has written a letter to Oleg Sentsov, read by Mike Downey on the stage of the 30th European Film Awards #FreeOlegSentsov

Опубліковано European Film Awards 9 грудня 2017 р.

10 Дек

Британське посольство закликало РФ звільнити українських політв’язнів

Посольство Британії в Україні закликало Росію звільнити українських політичних в’язнів та нагадало, що Крим – українська територія.

Про це посольство повідомило в Twitter.

 

Як відомо, російський правозахисний центр “Меморіал” оновив список політв`язнів у Росії, це 117 осіб: за останніми підрахунками, більшість засуджених – мусульмани, яких звинуватили у причетності до забороненої в РФ організації “Хізб ут-Тахрір”.

У минулорічному списку було 102 людини.

Cеред політв’язнів багато українців, зокрема Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Станіслав Клих та інші.

Українські консули заявляють, що не мали доступу до відвідування 4 політв’язнів – громадян України за весь час їх незаконного утримання в Росії: Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Ферата Сайфуллаєва і Рустема Ваітова.

Оригінал повідомлення: Українська правда 

25 Ноя

Активісти завели для Олександра Кольченка кота, який чекає на політв’язня в Україні

ФБ Сніжка: https://www.facebook.com/tundrascat – додавайтесь у френди!

Джерело: Радіо Свобода

 

29 Авг

Одесити провели акцію на підтримку Сенцова та Кольченка

У другу річницю винесення вироку кримчанам Олегу Сенцову і Олександру Кольченку 25 серпня у Одесі пройшла акція на їх підтримку.

Ініціатором виступила українська громадська організація “Самооборона Одеси”, повідомляє “Крим. Реалії”.

“Хочемо донести до людей, що головне в нинішній ситуації у країні – не залишатися байдужими. У важкій ситуації може опинитися кожен. Байдужість убиває, натомість підтримка оточуючих додає сил”, – розповіла учасниця ініціативної групи, переселенка з Луганська Марина Бушуєва.

Одеські активісти розгорнули у міському саду великий банер із написом “Свободу кримським політв’язням” і скували руки ланцюгом.

Підписані перехожими листівки із видами Одеси та словами підтримки одеські активісти збираються передати Олегові Сенцову в сибірську колонію суворого режиму, в якій з 2015 року він відбуває тюремний термін. Відеозвернення, адресоване йому та Олександрові Кольченку, одесити викладуть у YouTube, розповіла Марина Бушуєва.

Під посольством Росії у Києві 25 серпня пройшла акція на підтримку політв’язнів Олега Сенцова та Олександра Кольченка.

25 серпня 2015 Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив Олега Сенцова до 20 років суворого режиму. Сенцова звинуватили у підготовці теракту, а саме: плануванні вибухів біля меморіалу “Вічного вогню” та пам’ятника Леніну у кримській столиці. Крім того, Олегові поставили в провину підпали офісів Російської громади Криму та партії “Єдина Росія” у Сімферополі.

Спільником Сенцова російські слідчі зробили кримського активіста, антифашиста Олександра Кольченка. Північно-Кавказький суд Ростова виніс Олександру Кольченку вирок – 10 років колонії суворого режиму.

Олександр Кольченко, як і Олег Сенцов, своєї провини не визнав. Правозахисні організації вважають обвинувачення необгрунтованими і політично мотивованим. Російський правозахисний центр “Меморіал” визнав їх політв’язнями.

Фото: RFE/RL

Джерело: Укрінформ

28 Авг

Два роки у неволі: Акція до другої річниці вироку Сенцову і Кольченку у Києві

У п’ятницю, 25 серпня, під посольством Росії у Києві відбулась акція на підтримку політв’язнів — кримського режисера Олега Сенцова і активіста Олександра Кольченка.

Два роки тому Північно-Кавказький окружний військовий суд РФ оголосив вирок, за яким Сенцов отримав 20 років колонії, а Кольченко — 10 років позбавлення волі у колонії суворого режиму.

Організатори акції, активісти Комітету солідарності із кримськими політв’язнями, закликали писати більше листів Сенцову і Кольченку, оскільки вони потребують підтримки. Та за словами правозахисника Максима Буткевича, самі політв’язні налаштовані на «тривалий марафон» і не надто сподіваються на швидке звільнення.

Детальніше про те, як відбулася акція — у репортажі Громадського.

Нагадаємо, раніше учасниці російського Pussy Riot Theatre Марія Альохіна і Ольга Борисова влаштували акцію під посольством України в Москві на підтримку Олега Сенцова.

 Джерело: Громадське

27 Авг

Солідарні у незгоді. У Києві провели акцію до річниць «демонстрації сімох» у Москві і винесення вироку Сенцову та Кольченку

«Семеро людей на Червоній площі – це, принаймні, сім причин, через які ми вже ніколи не зможемо ненавидіти росіян», – так написали в одній празькій газеті після «демонстрації сімох» 25 серпня 1968 року, потім ці слова повторював легендарний чеський політик Вацлав Гавел.

Нагадаємо, у 1968-му сім дисидентів, незгодних з окупацією Чехословаччини військами Варшавського пакту, вийшли на Червону площу у Москві з протестом. На одному з їхніх плакатів був напис «За вашу и нашу свободу». 49 років по тому кілька десятків людей зібрались під посольством Росії в Україні, біля себе вони поклали такий самий банер. «Тоді, у 1968-му, протестуючі поклали банер, бо не встигли навіть потримати його – їх арештували одразу, – говорить Максим Буткевич, активіст «Комітету солідарності» з кримськими політв’язнями, ініціативної групи, що організувала подію. – Але ці люди показали, що їм соромно за свою державу і що вони солідарні з пригнобленими. І саме в цей день першим показовим жертвам окупації Криму винесли вирок».

Справді, за 47 років, 25 серпня 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20, а Олександра Кольченка – до десяти років позбавлення волі у колонії суворого режиму. «Два роки тому ми стояли перед цим посольством, коли отримали перше повідомлення, що Олегу дали понад десть років ув’язнення, а Сашкові – сім, – згадує Максим Буткевич. – Я тримав мікрофон, коли мені прийшло повідомлення, що початкова інформація неправильна… Те, що справа розвалювалась в суді, не завадило дати надзвичайно жорстокий вирок. Якщо, не дай Боже, Олег відсидить повний термін, він вийде на волю у 2034 році. Важливо показати, що через два роки після винесення вироку ми пам’ятаємо про Сашка і Олега, пишемо їм листи і поштівки. Можливо, це надовго… Але ми будемо намагатися захищати наших співгромадян і співгромадянок, які є політв’язнями у Російській Федерації, скільки треба».

“Хлопці намагаються призвичаїтись до думки, що це надовго”

«Ми вже давно не отримували нової інформації про Олега і Сашка, – говорить Максим Буткевич. – Був період, коли Сашка періодично поміщали або намагалися помістити до штрафного ізолятора за абсолютно дріб’язкові порушення. Просто придиралися. Але зараз це наче минуло. В Олега були проблеми зі здоров’ям, але він не та людина, яка буде про це говорити. Останні новини у нас були про Олексія Чирнія (ще один учасник «кримської четвірки» політв’язнів. – Авт.), про якого говориться дуже мало. Його кілька тижнів тому помістили до приміщення камерного типу. Це означає, що тривалий час він проведе у тюрмі всередині колонії, у дуже важких умовах, що загрожує його здоров’ю. Ми з Сашком листуємося. Він багато читає, і переважно ми обговорюємо книги. Він вчить англійську, вчиться на столяра, намагається дати собі раду. Хлопці намагаються призвичаїтись до думки, що це надовго».

За словами Максима, до Олександра Кольченка листи доходять легше, ніж до Олега Сенцова. До Сенцова краще доходять листи, відправлені саме з території Російської Федерації. «Ще є така, мабуть, психологічна особливість. Оскільки понад три роки вони за ґратами, зараз їм тяжче отримувати листи, які є формальним виявом підтримки. Іноді вони доволі нервово сприймають листівки на кшталт: «Тримайтесь, хлопці! Ми з вами». Тому навіть писати про якісь побутові речі набагато краще, ніж «Пишаємося вами!» Варто вступати у живу розмову, писати навіть про щось абсолютно «ліве», – радить Максим Буткевич.

“У Криму багато людей святкували День незалежності України”

За вироком Сенцову та Кольченку потягнулась довга вервиця покарань людям, незгодним з анексією Криму та агресією Росії проти України загалом. З останніх прикладів – 8 серпня у Сімферополі 76-річний Сервер Караметов вийшов на одиночний пікет на підтримку кримських політв’язнів, за що отримав десять діб арешту. Незабаром четверо літніх людей влаштували одиночні пікети вже на підтримку Сервера Караметова, їх затримували.

«Крім Олега і Саші, ще 44 людини сидять у тюрмах Криму і Росії. Ще більше 20 – під домашнім арештом, їм призначили штрафи, – перераховує Євгенія Андреюк, заступниця координатора громадської організації «Крим SOS». – Тільки минулого місяця винесли п’ять вироків за кримінальними справами проти таких політв’язнів. Минулого місяця Руслан Зейтуллаєв, політв’язень, кримський татарин, якому дали 15 років позбавлення волі, оголосив третє голодування і тримав його 24 дні. Зараз він вийшов з голодування, оскільки його етапують до Башкортостану для відбування покарання. Наступного місяця чекаємо вироку Ахтему Чийгозу – начебто за несанкціонований мітинг 26 лютого 2014 року. А у вересні-жовтні у Ростові знов почнуться суди по так званій «справі Хізб ут-Тахрір» над кримськими мусульманами. Але вчора у Криму дуже багато людей разом з нами святкували День Незалежності. Тут нам стояти з плакатами набагато легше. Але і у Криму люди це роблять».

Приклад і натхнення

Люди, які у Криму виступають проти російської агресії, як і ті, хто вийшов на Червону площу 25 серпня 1968 року, певно, усвідомлюють, що навряд чи переламають хід подій і, скоріш за все, будуть жорстоко покарані за свою незгоду з несправедливістю. На противагу раціональним доводам з 1968-го доносяться слова учасниці «демонстрації сімох», поетки Наталії Горбаневської: «Мої товариші та я щасливі, що змогли взяти участь у цій демонстрації, що змогли хоча б на мить прорвати потік розгнузданої брехні і трусливого мовчання і показати, що не всі громадяни нашої країни згодні з насильством, яке коїться від імені радянського народу».

Максим Буткевич розмірковує про події 49-річної давнини: «Це демонстрація того, що і під величезним тиском можна чинити так, як підказує сумління, протестувати проти окупації. На щастя, в Росії були антивоєнні демонстрації, коли почалась окупація Криму, але вони були незначні, яскравого протесту не відбулось. Тим не менш, і тоді в Чехословаччині, і в Криму сталась окупація. І те, що говорила Горбаневська, могло бути сказано Сенцовим, а те, що сказав Кольченко, міг сказати Литвинов (Павло Литвинов, учасник «демонстрації сімох». – Авт.). Минуло дуже багато років, а система не змінилась. У нас відбувається окупація у принципі тим самим режимом, який свого часу окупував Чехословаччину. Ці семеро показали, що люди можуть бути проти, навіть якщо їх начебто мало і це не приносить користі – проте, це піднімає дух багатьох людей. Те саме з Олегом і Сашком – те, як вони тримаються, зараз для дуже багатьох є джерелом натхнення».

PS. Писати Олегу Сенцову можна за такою адресою:  индекс 677004, Российская Федерация, Республика Саха (Якутия), г. Якутск, ул. Очиченко, д. 25, ФКУ ИК-1 УФСИН России по Республике Саха (Якутия), Сенцову Олегу Геннадьевичу, 1976 г. р.

Олександру Кольченку можна писати за адресою: индекс 456612, Российская Федерация, Челябинская обл., Копейск, ул. Кемеровская, 20, ИК-6, Кольченко Александру Александровичу, 1989 г. р. Листи повинні бути російською мовою і без політичних закликів.

Також написати політв’язням можна, заповнивши форму на сайті «Комітету солідарності» (http://solidarityua.info/otkrytka-dlya-uznika/).

Джерело: Марія ПРОКОПЕНКО, «День», фото Олексія ІВАНОВА
nazarova Опубликовано в рубрике Без рубрики